1919
Рокы |
---|
1915 · 1916 · 1917 · 1918 — 1919 — 1920 · 1921 · 1922 · 1923 |
Десятьроча |
1890‑ы · 1900‑ы — 1910‑ы — 1920‑ы · 1930‑ы |
Стороча |
XIX. стороча |
1919 рік подля ґреґоріаньского календаря — непереступный рік, котрый ся зачінав у середу. То є 1919 рік нашого лїточіслїня, 919 рік 2. тысячроча, 19 рік XX. стороча, 9 рік 2-го десятьроча XX. стороча, 10 рік 1910-х років.
Ґреґоріаньскый | 1919 MCMXIX |
Ab urbe condita | 2672 |
Арменьскый | 1368 ԹՎ ՌՅԿԸ |
Асірьскый | 6669 |
Багайскый | 75–76 |
Бенґальскый | 1326 |
Берберьскый | 2869 |
Будгістьскый | 2463 |
Бармскый | 1281 |
Візантійскый | 7427–7428 |
Кітайскый | 戊午年 (земляный кінь) 4615 або 4555 — до — 己未年 (земляный козел) 4616 або 4556 |
Коптьскый | 1635–1636 |
Етіопскый | 1911–1912 |
Гебрейскый | 5679–5680 |
Гіндіцькы календарї | |
- Вікрам Самват | 1975–1976 |
- Шака Самват | 1840–1841 |
- Калі Юґа | 5019–5020 |
Іраньскый | 1297–1298 |
Ісламскый | 1337–1338 |
Японьскый | Тайсьо 8 (大正8年) |
Яваньскый | 1849–1850 |
Календарь чучхе | 8 |
Юліаньскый | Ґреґоріаньскый мінус 13 д. |
Корейскый | 4252 |
Тайваньскый | КР 8 民國8年 |
Тайскый сонячный | 2461–2462 |
Подѣи
едітовати- 9. януар на сходѣ обывательох Ясѣня выголосили Гуцулску републику и выбрали за президента Степана Клочурака.
- 15. януар — в Бостонѣ стала ся екологична катастрофа, позната яко Бостонска сирупова потопа.
- 21. януар — в Хустѣ одбыли ся Всенародны зборы угорскых Русинох, котры прияли рѣшѣня, о потребѣ прилучѣня ку Украинѣ.[1]
- 10. марец — в Харьковѣ схвалена перва конштитуция УССР.
- 21. марец — выголошена Мадярска Совѣтска Република, котра продержала ся четыри мѣсяцѣ и еден тыждень.
- 15. апрѣль — в Совѣтской России вышов декрет о створѣню лагрох рабской праци, на основѣ котрых ся поступно вывинула система ГУЛАГ.
- 8. май — ЦРНР в Ужгородѣ рѣшила о прилучѣню Подкарпатской Руси ку Чехословакии.
- 11. юн — Гуцулска република, утративши подпору од востока, одкы польске войско вытѣснило Украинску Галицку армию, добровольно поддала ся и дала румынскому войску окуповати свою територию.
- 14.–15. юн — пилот Джон Олкок и навигатор Артур Виттн Бравн реализовали первый директный трансатлантичный перелет.
- 10. септембер — подписаный Сен-Жерменскый мирный договор.
- 7. новембер — чехословацка влада схвалила Генералный штатут про Подкарпатску Русь.
- 18. новембер — генерал Едмон Еннок, дочасный военный администратор, выголосив прокламацию ч. 26536/1919, котров достав платность Генералный штатут про Подкарпатску Русь.
Уродили ся
едітовати- 1. януар — Джером Дейвид Селинджер, америцкый писатель, автор романа-бестселера Охранця в жытѣ (1951).
- 2. януар — Василь Бурч, педаґоґ, адміністратор школной сістемы, абсолвент Мукачовской учітельской семінарії, малярь-пейзажиста, послідователь подкарпатськой школы живопису.
- 29. януар — Ладислав Мнячко, словацкый писатель, новинарь, публициста.
- 1. фебруар — Олена Рудловчакова, историк русинской литературы и културы, педагог, сполоченско-културна працовничка в Словакии.
- 14. фебруар — Мирослав Зикмунд, чешскый писатель вандровник, филмарь, фотограф, новинарь.
- 21. фебруар — Емил Балецкый, лингвиста, педагог, поет, перекладатель, писатель.
- 15. марец — Юрий Гойда, поет и публициста на Подкарпатской Руси и в Украинѣ.
- 6. юн — Юрко Цимбора, педагог, хормайстер, композитор, фолклориста меджи Русинами Восточной Словакии.
- 20. юл — Едмунд Гиллари, алпиниста, выгледователь и меценаш.
- 3. август — Петро Продан, писатель, поет и педагог на Подкарпатской Руси и в Украинѣ.
- 12. август — Василь Орос, слависта, диалектолог, фолклориста, педагог.
- 15. август — Орест Дубай, академичный малярь, еден з найвызнамнѣйшых русинскых графикох XX. стороча в Словакии.
- 10. новембер — Майкл Стренк, америцкый герой Другой свѣтовой войны, Русин по роду.
Умерли
едітовати- 3. януар — Йосиф Рубій - русиньскый публіціста, етноґраф, выкладач ґрекчины і латины на Пряшівскій ґімназії.
- 15. новембер — Генрик Сенкевич, польский писатель, автор историчных романох, Нобелов лавреат з литературы року 1905.
- 29. новембер — Иван Верхратскый, природник, филолог, педагог, писатель, перекладатель, етнограф и сполоченскый дѣятель.
Референции
едітовати- ↑ Кобаль Й. В.: Хуст //Енциклопедія історії України, том 10. К.: Наукова думка, 2013 ISBN 978-966-00-1359-9, сс. 441 – 442.