Иван Верхратскый
Иван Верхратскый, (укр.) Іван Григорович Верхратський, *26. апрѣля 1846, Бѣльче, Галичина – †29. новембра 1919, Львов — природник, филолог, педагог, писатель, перекладатель, етнограф и сполоченскый дѣятель, честный член НТШ.[1][2][3][4][5]
| Иван Верхратскый | |
|---|---|
| Іван Григорович Верхратський (укр.) | |
 Фото | |
| Познатый як | природник, языкознатель, писатель, перекладатель, етнограф |
| Уроджѣня | апріля 26, 1846 Бѣльче, Галичина |
| Упокоеня | новембра 29, 1919 (73 р.) Львов |
| Научна робота | |
| Сферы наук | ботаника, зоология, языкознаня |
| Узнаня | |
| Членство в | НТШ, 1899 |
| Одзнакы | честный член, 1905 |
| *** | |
БиографияРедагувати
Походив з родины пароха церкви Св. Михаила Григория Верхратского (1798–1848),[4] а про то, же му отець умер в року 1848, мати з четырма малыма дѣтми перенесла ся до Львова, жебы могла вышколовати дѣти, але в року 1862 умерла и она.[3] Иван Верхратскый в року 1865 закончив Академичну гимназию во Львовѣ, 1868 — природницке оддѣлѣня филозофской факулты Львовской универзиты, 1874 — природницкый курз на Ягеллонской универзитѣ в Краковѣ.[1][3]
Во Львовѣ штудовав тыж языкознательство и етнографию. Педагогичну роботу зачав на гимназии в Дрогобычу (1868–1871), де учив украинскый язык и природопис, а его учеником быв Иван Франко. По завершѣню штудий в Краковѣ (1874), учив на гимназии в Жешовѣ од року 1879 — в Станиславовѣ, од року 1989 до пензии (1908) — на Львовской академичной гимназии.[3]
Од року 1899 — рядный член НТШ, створив там и став у чолѣ математично-природничо-медичной секции, редаговав ей научный зборник (1897–1898, 1900–1903, 1905, 1908–10) и быв его активный автор; быв членом Физиографичного товаришства в Краковѣ (1873); од року 1905 — честный член НТШ.[1]
Послѣдны рокы бывав во Львовѣ во властном мурованом домѣ на ул. Голомба, 8 (од року 1946 — улиця Ивана Верхратского). Быв женатый з Оленов Русин (1870–1951). Погребеный на Лычаковском цинтерю, на полю 3, за гробами Шашкевичох и Барвинскых, в криптѣ Верхратскых и Русинох.[4]
ТворбаРедагувати
- Природопис и языкознательство
- Верхратскый заклав основы украинской научо-природничой терминологии роботов «Початки до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народнёі» (1864–1879). Быв автором гимназиалных учебникох з ботаникы, зоологии и минералогии, автором ряда научных робот з украинской диалектологии и лексикологии:
- Іван Верхратський. Знадоби до словаря южноруского. Львів: печатня Товариства імені Шевченка, 1877. 88 с. (pdf (irbis-nbuv.gov), pdf (books.google.com))
- Іван Верхратський. Знадоби до пізнання угорсько-руских говорів (1899—1901) (pdf Т.1 (archive.org), pdf Т.2 (archive.org))
- Іван Верхратський. Про говір галицьких лемків (1902). (pdf Т.1 (archive.org), pdf Т.2 (archive.org), pdf Т.3 (archive.org), Т. 1-3 (elib.nlu.org.ua))
- Верхратський И. Г. Початки до уложення номенклятури и терминологиі природописноі, народнёі и замітка о волоськім-павуку — Львів. : Въ печатні М. Ф. Поремби. — 1864—1872 (вип. І–V).
- Верхратський І. Г. Нові знадоби номенклятури і термінольоґії природописної, народної, збирані між людьми. — Збірник математично-природописно-лікарської секції НТШ. — Львів. — 1908. — Т. 12. — С. 13–23.
- Верхратський І. Г. Зоольогія на низші кляси шкіл середних. — Львів: Печатня Hаук. Т-ва ім. Шевченка під упp. К. Беднарського, 1895. — 156 с.
- Верхратський І. Говір батюків / написав Іван Верхратський. — У Львові : Накладом наук. т-ва ім. Шевченка, 1912. — 308 с. — (Збірник філологічної секції Наукового т-ва ім. Шевченка ; т. 15).
- Литература
- Як писатель выступовав тыж под псевдонимами «Іван Правдолюб з Боднарова, Іван Щипавка, Лосун, Любарт Горовський, Любарт Співомир, Петро Правдолюб, Подоляк, Чайка І.», криптонимами «Г., І. В., Л.»[1][2] Выйшли его кннжкы “Стрижок. Збірник поезій сатиричних, епіграмів…” (1864), “Калина. Збірник стихотворов” (1875), “Байки, приказки і повістки” (1875), “Тріолети” (1878). Рецензовав творы Ю. Федьковича, “Німецько-руський словар” О. Партицкого, перекладовав з польскых писательох. В року 1880 выдавав литературно-науковый часопис “Денниця”. Але его литературна творба достала остру критику Ивана Франка за «недостаток поетичного чутя и таленту, неприродный мѣшаный язык и етимологичный правопис».[4]
Интересны фактыРедагувати
И. Верхратскый организовав на гимназии в Дрогобычу литературный кружок, до якого ходив в числѣ 12 членох ай Иван Франко. Зачаток своей литературной творчости И. Франко описовав так:[6]
Почав я писати віршем і прозою дуже вчасно, ще в нижчій гімназії. Вплив на вироблення у мене літературного смаку мали два вчителі: Іван Верхратський і Юлій Турчинський, оба писателі і поети…— Иван Франко, писмо до М. Драгоманова дня 26. апрѣля 1890(укр.)
Жерела и одказыРедагувати
- М. Г. Железняк: Верхратський Іван Григорович //Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. Доступне онлайн. Одчитане: 25.04.2021)(укр.)
- Ігор Мельник (26.04.2016). Згадаймо Івана Верхратського. Збруч. https://zbruc.eu/node/50747. Одказ перевіреный 2021-04-25.(укр.)
- Маріанна Мовна, Платон Третяк: ВЕРХРАТСЬКИЙ Іван //Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія: електронна версія, Київ, Львів: Наукове товариство імені Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015, Доступне онлайн. Одчитане: 24.04.2021(укр.)
- О. Рожнятовська: Природодослідник, мовознавець, філолог. До 170-річчя від дня народження І. Верхратського (1846–1919) //Дати і події, 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Національна парламентська бібліотека України. — Київ, 2016. ISSN 2306-3505 — Сс. 97–101 Доступне онлайн. Одчитане: 24.04.2021(укр.)
- Иван Верхратский (1846) (по русскы) (фото). Украинский Календарь. http://www.calendarium.com.ua/ivan_verhratskii_1846. Одказ перевіреный 2021-04-24.