Статя дня

200-роча уродин

Адолф Добряньскый фон Сачуров (*19. децембра 1817, Рудльов — †19. марца 1901, Інсбрук, похований в селі Чертіжне) — русиньскый економ карпаторусиньского походжіня, доктор права, педаґоґ і політічный діятель. Першый великый політічный лідер Русинів в Угорьску.Быв єдным із закладаючіх членів Матіцї словеньской у возроднім процесї Словаків і Русинів у 19. сторочу.

Народив ся до родины ґрекокатолицького священика, походить із старого шляхтічного роду Сас. Ґімназіалны штудії абсолвовав у Левочі, Рожняві і в Мішколцю, высшу освіту в области філозофії і права здобыв у Кошіцях і в Яґрї. В роках 1836 – 1840 штудовав на баньскій і лїсницькій академії в Баньскій Щавніцї, штудії закінчів у Відню. Робив як адъюнкт, пізнїше як баньскый інжінїр на середнїм Словеньску, в чеськых краях і в Слезьку. Підчас револуції ся вернув до Баньскій Щавніцї, де в роцї 1848 кандідовав у вольбах до угорьского сейму, но посланці його мандат не хотіли узнати. Оженив ся з Елеоноров, дївков гонтяньского народовця Йозефа Мілвіуса, з котров мав сына Мірослава і пять дївок (єдна з них Ольґа Грабарь).

Вплив, же ся став ведучoв oсoбнoстёв русиньского народного оброджіня, мало і ёго перебываня в Чехах (1846-48), де ся спознав з чеськыма публічныма чінителямі як E. Палацькый, К. Гавлічек-Боровскый ці Ф. Л. Ріґер. Сполупрацовав з многыма словеньскыма публічныма чінителямі як наприклад Й. М. Гурбан і A. Радліньскый. Быв прихыленцьом ідей славяньской взаємности і русофілства.

...подробно
Читати іншою мовою