Вікіпедія:Взгляд і штіл

Тота сторінка обсягує рекомендованый взгляд і штіл сторінкы Вікіпедії. Їй задачов є вказати основны правила писаня і тіпоґрафічного спрацованя єднотливых гесел. Може каждый чітатель оцїнить єднотный взгляд і штіл вшыткых гесел

Цілём той сторінкы не є порада як створити статю або як едітовати єднотливы сторінкы.

Наступна таблиця обсягу ся ґенерує автоматічно, як хоснуєте у статї штруктурованы надписы.

Штруктура статї

Тота секція згорнює рекомендоване розложіня статї з погляду штруктуры їй єднотливых частей. Близшый попис єднотливых частей можете найти ниже.

На початку статї іщі перед будьякым текстом бы мав быти інфобокс (штандардізована інформачна таблиця), припадно вложеный образчік (самособов кідь к даній статї існує хосновательный інфобокс ці образчік) зарівнаный вправо.
Потім є куртый вступ, в котрім є тучно підкреслена назва статї.
Дале бы мав быти властный текст статї лученый до секцій і підсекцій.
За текстом бы ся мали находити секції (на найлїпшый порядок дакотрых з них суть різны назоры, смоть Фіналны секції):
- Література
- Референції
- Повязаны статї
- Екстерны одказы
Цїле закінчіня статї творить список катеґорій і міджіязыковы одказы.

В жрідловім кодї:

{{Інфобокс}} припадно [[Файл:Образчік.jpg|thumb|Образчік]]
'''Назва статї''' є вызначным елементом вступной секції. В наступных речінях звыкнуть быти доповнены далшы важны характерістікы.

== Перша секція ==
Общій зачаток.

=== Перша підсекція ===
Детайлнїшый текст.

=== Друга підсекція ===
Далщый текст.

== Друга секція ==
Іщі даякый текст.

== Третя секція ==
=== Перша підсекція ===
Даякый текст.

=== Друга підсекція ===
Даякый текст.

== Література ==
* {{Citace monografie}}
* {{Citace periodika}}

== Референції ==
<references />

== Повязаны статї ==
* [[Назва першой повязаной статї]]
* [[Назва другой повязаной статї]]

== Екстерны одказы ==
* [http://www.priklad1.cz/text.html Výstižný název odkazu] – припадны далшы інформації
* [http://www.priklad2.com/doc.pdf Dokument pdf] – припадны далшы інформації

{{Portály|Portál1|Portál2}}
[[Катеґорія:Název kategorie]]
[[Катеґорія:Název další kategorie]]

Дале ідуть детайлнїшы інформації к єднотливым пунктам.

Інфобокс

Хоснує ся про єднотне і переглядне згорнутя основных інформацій о статї даного тіпу; тота сама штруктура наповнена іншыма інформаціями ся находить у вшыткых статях того тіпу. Прикладом може быти Інфобокс язык хоснованый у статях о языках.

Образчік

Як існує образчік што ілуструє тему статї, мав бы быти такой на їй початку. Такый образчік ся вкаже вправо од тексту вступу. Даколи є лїпше образчік пересунути аж на конець вступу, жебы ся вказав у вольнім просторї і не зужовав простор про вступ.

Образчікы ілуструючі єднотливы секції бы мали быти дну у секції, до котрой належать (за надписом і за хоцьякыма одказами на другы статї). Не мали бы быти в надписї.

Вступ

Конкретне гесло, котрому є присвячена статя, бы мало быти '''написане тучно''' на пригоднім місцї на зачатку тексту. Ідеалне є до вступу дати пару речінь або холем єдну секцію. Особливо детайлнїшых статей уть два аж три секції взяты як курты (дас до 700 знаків) згорнутя цілой статї.

Добре є, кідь є гесло написане в тій формі як назва сторінкы (напр. Взгляд і штіл є…), але в припадї потрбы ся може і кус одрізняти (напр. У взглядї і штілі ся…). Дайте позірь, най не ошалите чітателя.

Як є попис гесла довшый і роздїленый до веце секцій, перша секція бы мала быти все курта і обсяговати вірный і куртый попис гесла. Детайлы можете дати до далшых секцій.

Не бійте ся у першых секціях (і інде) класти гіпертекстовы одказы на далшы повязаны статї Вікіпедії. Як одказы ся тыж сістематічно означують точны датумы як двойка одказів на день в роцї і рік (напр. [[4. фебруар]]а [[2006]]). Не бійте ся „червеных одказів“, т.є. такых, котры ведуть на неекзістуючі статї - на тім не є ніч планого і може і про тоту вашу статю дахто вырїшыть основати новый. Але у такых одказів є добре овірити, ці даный термін у Вікіпедії уж не є пописаный у статї з кус іншов назвов або в рамках іншой статї (не забудьте, же ся можете одказовати і на підкапітолы статей).

Не забывайте, же Вікіпедія не є выкладовый словник, также не мать змысел одказовати на обычайны слова хоснованы в їх нормалнім значіню. Ку тому смотьте головно en:Wikipedia:Only make links that are relevant to the context.

Приклад добрї провязаного вступу

Ковальство є ремесло занимаюче ся обробінём желїза, оцелї і даколи і іншых ковів, звычайно за тепла.

Спискы

Часто хоснованым елементом, котрый дотварять штруктуры тексту статї, суть спискы. Они уможнюють з тексту вычленити ґрупу взаємно повязаных гесел і ґрафічно зобразить одношіня, котре є міджі нима. Не є але пригодне спискы надхосновати; енціклопедічна статя має быти створена неперерваным текстом.

Кідь є список самостоячім геслом, мав бы в ідеалнім припадї сповняти наступны крітерії:

Вступ. Має інтересный вступ, котрый представить, што є предметом списку і дефінує ёго россяг і крітерії, на котрых основі были положкы до списку загорнуты.
Зрозумітельность. Зрозумілым способом покрывать дефіновану область. Кідь ся дасть, загорнює комплетны положкы, в другых припадах холем вшыткых важных положок, припадно тыж позначкы обсягуючі хосновны інформації о єднотливых положках.
Штруктура. В списку ся дасть легко оръєнтовати і кідь то може оръєнтації помочі, є дїленый на підкапітолы і обсягує тыж інштрументы про сортованя положок в таблицях.
Візуална притяжливость. Вгодным способом хоснуючім різных можностей розложіня, форматованя, табліць, припадно і фарб. Мали бы го допроваджати образчікы вгодны на дану тему з вірныма пописами.

Приклады списків, котры тоты крітерія сповнюють, годен відїти на Вікіпедія:Найлїпшы статї#Спискы і Вікіпедія:Добры статї#Спискы.

Технічный поступ, як спискы створити, є на Поміч:Як едітовати сторінку#Таблиця вікі командів. База роботы з таблицями суть пописаны на Поміч:Таблицї, або детайлнїше по анґліцькы на en:Help:Table.

Секції і підсекції

Статя бы мала быти лоґічно роздїлена до куртшых секцій („капітол“) і припадно дале єрархічно до підсекцій. Секції годен едітовати екстра, з їх надписів ся автоматічно ґенерує обсяг статї (указаны перед першов секціёв з надписом, покы не надіктуєте ёго уміщіня інде) і потім годен одказовати і скакати просто на їх зачаткы, ці з обсягу або з іншых статей. Єднотливы секції бы не мали быти дуже довгы (дас до довжкы єдной образовкы); кідь є даяка секція барз довга або є зложена з двох лоґічно неповязаных частех, мала бы ся роздїлити. Але з другого боку є збыточне механічно дїлити складный текст до секцій о єдиній секції ці речіню.

Властный текст ся дїлить до блоків. Новый блок створите кідь выпустите єден рядок. Блокы бы ся не мали складати з єдиного речіня або рядка, бо то псує плынулость чітаня; з другого боку, чітати дуже довгы блокы є некомфортне. Керуйте ся лоґічныма, предметныма повязаностями выкладу.

Надписы

Надпис секції у вікікодї творить рядок зачінаючі ся єднакым чіслом сімболу =, од двох до шестёх: == Надпис == і пак === Піднадпис === припадно ==== Підпіднадпис ==== ітд. З надписів взникають HTML значкы H2, H3 ітд. (з єдным = ся дасть зробити і H1, але тото ся не хоснує, бо то колідує із штандартнов управов, де є H1 ужыване про назву сторінкы). Подобно піднадписы 4. рівнї суть уж звычайно нешумны і меншы як обычайный текст. Давати до надписів одказы на іншы гесла, покы то не є необыйдительне або пристойне (наприклад у списків), не вызерать добрї. У векшынї припадів ся одказ н а темрін дасть увести на зачатку тексту приналежной секції. Будьте товривы і не бійте ся тото єдно речіня написати.

Перед надписом і припадно і міджі надписом і далшым текстом выпустьте єден рядок. На взглядї ся то не укаже (покы не выпустите рядків бівше, пак взникають порожнї блокы і невзглядне біле місце), але здроёвык код є потім перегляднїшый. Подобно не є важне, ці є міджі сімболом = і надписом медзера, код буде лем о кус чітательнїшый.

Кідь секція згорнює обсяг іншой, шпеціалізованїшой статї, одкажте на ню такой під надписом штандардізованым способом, найлїпше помочов шаблоны {{детайлно}}.

Надпис не належыть такой на зачаток статї; там має быти лем згорнуючій вступ. (Надпис секції ідентічный з назвов статї бы ся єднак оправовав такой по надписї цілой сторінкы, а припадно ґенерованый обсяг сторінкы бы одохпав тест під себе.)

Фіналны секції

Кажда добра енціклопедічна статя бы мала кінчіти секціями з написаныма жрідлами і далшы доступны жрідла.

Од уважіня автора є можнее выбрати з двох річінь фіналных секцій, порядок єднотливых секцій є тыж вольный, секція Екстерны одказы бы але мала быти остатня:

== Література ==
== Референції ==
== Повязаны статї ==
== Екстерны одказы ==

або

== Одказы ==
=== Література ===
=== Референції ===
=== Повязаны статї ===
=== Екстерны одказы ===

На найлїпшый порядок і розложіня суть вшелиякы назоры. Кідь едітованя вікіпедісты не спочівають у дописаню фіналной секції з приналежным обсягом або одстранїня дакотрой з екзістуючіх, тримле ся за непристойне переписовати оперед зволене рішіня фіналных секцій іншым.

Не додавайте але нероздумано на конець вшыткых статей тоту фіналну штирку. Абы была сторінка перегляднїша, хоснуйте у своїй статї лем тоты надписы, у котрых буде даякый обсяг.

Література

Тота секція бы мала одказовати рекомендовану літературу в іншій як електронічній формі, ці уж была при творбі статї схоснованя, або може лем послужыти чітателёви як далше жрідло інформацій. Література бы мала быти зазначена як список з хоснованём цітачных шаблон:

{{Цітація моноґрафії}}
{{Цітація періодіка}}
{{Цітація зборника}}

Референції

Секція вы мала обсяговати точны одказы на овірительны жрідла підтвержуючі факты писаны у статї. В текстї ся творить з помочов значок <ref></ref>, міджі котрыма є зазначене жрідло даного тверджіня. Є пристойне і ту хосновати цітачны шаблоны. Обсяг вшыткых референцій ся выпише в місцї значкы <references/>, котра вы ся мала давати точно у тій секції. Даколи ся тоты значкы хоснують і про вытваряня позначок під чаров (смоть Вікіпедія:Позначкы).

Кід хочете заганяти на єдну сторінку з веце місць, додайте к значцї ідентіфікацію <ref name="назва">...</ref> і пай на єднаку позначку одказуйте помочов <ref name="назва" />.

Приклад

В згодї з науковцями є Сонце шумнї велике.<ref>Мусил, Ц.: Наше Сонце, сторона 23, властным накладом, 1974</ref> Напроти тому Місяь не є аж так великый.<ref>Здорожал, Р.: "Як великый є Місяць?", Учены і наука, 46(78):46</ref>
Тото є приклад многократного одказованя до позначок.{{{1}}}
Таке одказованя є хосновне, покы веце цітацій походить із єднакого жрідла.{{{1}}}
Пак є найпростїшым способом одказованя хоснованя порожнёй значкы ref з ломков на кінцї.{{{1}}}
<references/>

Такый здроёвый код ся вкаже як дале:

В згодї з науковцями є Сонце шумнї велике.^[1] Напроти тому Місяць не є яж так великый.^[2]

Тото є приклад многонасобного одказованя до позначок.^[3]

Таке одказованя є хосновне, покы веце цітацій походить із єднакого жрідла.{{Звыразнёвач|<ref name="odkazovač">Тот текст є збыточный і ниґде ся не укаже, спокійно сьме могли хосновати порожню значку</ref>

Пак є найпростїшым способом одказованя хоснованя порожнёй значкы ref з ломков на кінцї.^[3]

↑ Мусил, Ц.: Наше Сонце, сторона 23, властным накладом, 1974
↑ Здорожал, Р.: "Як великый є Місяць?", Учены і наука, 46(78):46
↑ ^3,0 ^3,1 Кідь одказуєте многократ, є хоснованый лем текст першой референції

Повязаны статї

Обсягує список статей на русиньскій Вікіпедії, котры з данов статёв важным способом суть повязаны, особисто покы не суть одказованы з доступных місць у статї.

Наприклад до той секції у статї Ковальство прийде код:

* [[Молоток]]
* [[Підковарьство]]
* [[Ковадлина]]

Екстерны одказы

Тота секція бы мала обсяговати список релевантных і квалітных інтернетовых жрідел, на котрых може чітатель здобыти далшы інформації.

Приклад із статї Ковальство:

* [http://www.mittner.cz Сторінкы умелецького коваля з многыма укажкамі ковальского дїла]
* [http://www.perkunas.wz.cz/remesla/historiekovarstvi.html Історія ковальства з кус іншого погляду]

Тыж ся ту можуть дати шаблоны одказуючі на сестерьскы вікіпроєкты – конкретны на тоты їх сторінкы, котры суть покапчаны з темов даной статї. Тоты шаблоны ся давають безпосередно під надпис. Наприклад у статї Ковальство:

{{Commons|smithing}}

Повязаны статї

[1] Мусил, Ц.: Наше Сонце, сторона 23, властным накладом, 1974

[2] Здорожал, Р.: "Як великый є Місяць?", Учены і наука, 46(78):46

[одказовач-3] 3,0 ^3,1 Кідь одказуєте многократ, є хоснованый лем текст першой референції

[1]

[2]

[3]