Ужгород (укр. Ужгород; словен. Užhorod, рум. Ujgorod, нїм. Uschgorod, мад. Ungvár) — місто в Українї, 115 542 жытелїв (2021, одгад)[1] адміністратівный центер Закарпатьской области. Офіціална назва Ужгород была заведена в року 1919 по входжіню Підкарпатьской Руси до Чехословакії. До того од року 1849 на взоступі габы русофілства была хоснована дакотрыма представителями інтеліґенції, переважно в літературї.[2]

Місто
Ужгород
Ужгород
Застава Ерб
Застава Ерб
Координаты: 48°37′12″ с. ш. 22°18′00″ в. д. / 48.62° с. ш. 22.3° в. д. (G) (O) (Я)48°37′12″ с. ш. 22°18′00″ в. д. / 48.62° с. ш. 22.3° в. д. (G) (O) (Я)
Страна Україна
Админцентр дляЗакарпатьска область, Ужгородьскый район, Ужгородська міська громада, Мукачевска ґрекокатолицька єпархія, Ужгородский район, Підкарпатьска Русь
Район Ужгородьскый район
ГлаваБогдан Андриив
Місто с 1946
Высота центра 169±1 метер
Водный обєктУг
Площадь40 км²
Население115 542[1] человек
Национальный составРусины, Українцї, Русы, Словакы, Мадяры, Поляци, Евреи, Циґане, Румуны
Конфессиональный составправославіє, католицтво, юдаизм
Часова зонаUTC+2, UTC+3
Телефонный код +380-312
Почтовый индекс 88000-88499
Адрес88000, г. Ужгород, пл. Почтовая, 3
Официальный сайтhttps://rada-uzhgorod.gov.ua/
Ужгород (Украина)
Ужгород

Історія

едітовати

Перед приходом Мадярів належав міджі славяньскы міста; тогды ся гев находила часть теріторії населена Білыма Хорватами. Тоты ту выбудовали певность і резіденцію ранно містьского типу. На початку 10. стороча ся там обявили Мадяре, котры ся міста, так само як цалой Паноньской низины, зміцнили.

У середовіку быв Ужгород угорьскым городом; быв ту центер Ужськой жупы а іщі коло року 1910 творили Мадяре дас 80 % жытелїв. Од року 1776, коли была з Мукачова гев пересунута єпископска резіденція, ся Ужгород став центром русиньской культуры. Року 1872 гев была добудована желїзніця з Чопу, пізнїше продовжена через Ужоцькый переход до Львова. Міджі роками 1919 і 1938 быв головным містом Підкарпатьской Руси, части Чеськословеньска [3]. У тых лїтах быв великый розвой міста: выникло много будов у тіпічным чеськословеньскім штілї, збудовали ся новы кварталы (як наприклад Мале Ґалаґо). В роцї 1938 ся Ужгород (і цалый юг Підкарпатя) став на базї Віденьской арбітражі знову частёв Мадярьска.

 
Будова областной рады в Ужгородї, поставлена в 30. роках 20. стороча,
і новодобый помник Т. Шевченкови

27. октобра 1944 ослободив місто 4. україньскый фронт. По II. світовій войнї была Підкарпатьска Русь передана Совєтьскому союзу, тай Ужгород ся так став частёв Україньской ССР. Іщі того самого року (1945) была основана Ужгородска народна универзита. Сучасне поставлїня головного міста Закарпатьской области мать Ужгород од року 1946, од року 1991 є частёв независлой Україны.

Култура і памяткы

едітовати

В Ужгородї, стале облюбленїшым цїлём турістів, суть про перезераня архітектонічны памяткы вшелиякых епох. Домінантов є Ужгородьскый замок, стоячі на 30 м высокім сопечнім горбку; днесь є там музей з дакілько експозіціями. Недалеко є тыж сканзен народной архітектуры.

Ґрекокатолицька катедрала з двома вежами была выбудована в роцї 1646 і оперед служыла римокатоликам. Ужгородьска сінаґоґа дотеперь стоїть, была але перемінена на філгармонію і збавлена вшыткых реліґійных предметів. Дале ся ту находить множество храмів різных реліґій.

Турістіка

едітовати
 
Мапа Ужгороду в часї першой чеськословеньской републікы

Тото місто мать уже 6 Турістічных марок - ч. 1 про Горяньску ротунду, ч. 6 про сканзен, ч. 18 про бусту Т.Ґ. Масаріка, ч. 70 про сінаґоґу, ч. 96 про Ужгородьскый замок і ч. 136 про корчму „Децо у нотаря”. Далше інфо на Турістічны маркы Україны.

Обывательство

едітовати

Од середовіку до початку 20. стороча были переважуючов націоналностёв Мадяре. Часты політічны і теріторіалны зміны але етнічным складом порядно замахали. За списованём в роцї 2001, коли ту жыло 117 317 жытелїв, творили Українцї[4] 77,8 %, Русы 9,6 %, Мадяре 6,9 %, Словаци 2,5 % a Циґане 1,5 %. Міджі реліґіями перевладать ґрекокатолицька і православна церьков.

Екстерны одказы

едітовати
 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції

едітовати
  1. 1,0 1,1 Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року. Київ: Державна служба статистики України, 2021. Ст. 21. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2021/zb/05/zb_chuselnist%202021.pdf. [перевірено 2023-04-15]. укр.
  2. Літераті Т.
  3. PRECLÍK, Vratislav: "Profesor Masaryk a Podkarpatská Rus právě před sto lety" (Professor Masaryk and Subcarpatian Russia just hundred years ago), in Čas: časopis Masarykova demokratického hnutí, leden - březen 2019, roč.XXVII. čís. 125. ISSN 1210-1648, str.18 – 23
  4. До того чісла ся мусить односити ай векшына ужгородьскых Русинів.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Užhorod на чеській Вікіпедії.