Велика мадярска низина

Велика мадярска низина, мад. Alföld, давнѣйше Nagy Magyar Alföld, морфологично представлять собов найзападнѣйшу часть евразийского степа, од котрого оддѣлена подковов Карпат. Обща плоха около 93 000 км².

Колодязь в гортобадьской пустѣ
Подкарпатска низина, Украина
Салашскый живот во Войводинѣ
Образ зоз хорватской Баранѣ

Лежить на територии шѣстьох держав: Мадярщина, Румыния, Сербия, Словакия, Украина, Хорватия. Простерать ся од сѣвера на юг на 460–500 км, од запада на выход на 220–290 км.[1]

Мадярщина едітовати

На територии днешной Мадярщины лежать 52 000 км² циже 56% общой плохы Великой мадярской низины. Понижать ся од сѣвера на юг, а ей найвысша точка, горбок Гопортьок,[2] з надморсков вышков 183 м н.м. находить ся около села Нѣрбогат 47°45.4′N 22°2′E / 47.7567°N 22.033°E / 47.7567; 22.033 в залѣсненом теренѣ и означена геодезичным знаком HP 1961.[3] Найнизша точка, варошска часть Ялова, мад. Gyálarét, города Сегеда на югу Мадярщины з надморсков вышков 75,8 м н.м.

Окрем того понижѣня од сѣвера на юг, понижать ся од западного и выходного края ку серединѣ, ку корыту Тисы, так же землѣ попри Тисѣ суть найнизшы.[1]

Румыния едітовати

В мадярской фаховой литературѣ тота сторона называна Kelet-Alföld (выходна низина). Складать ся з трьох части: Сатмарска низина, рум. Câmpia Someșului; Керешскый край, рум. Crișana; Темешварскый Банат, рум. Banat.

Сербия едітовати

Сербска часть лежить во Войводинѣ и складать ся з Южной Бачкы, Западного Баната и Выходного Срѣма.

Словакия едітовати

Словацка часть называть ся Выходословацка низина, словен. Východoslovenská nížina.

Украина едітовати

Украинску часть Великой мадярской низины называють Подкарпатска низина, укр. Закарпатська низовина. Суть то найуроднѣйшы и про земледѣлску продукцию найвгоднѣйшы землѣ Закарпатской области.

Хорватия едітовати

Хорватска часть складать ся з бывшой жупы Бараня, хорв. Baranja и Выходного Срѣма, хорв. Srijem.

Жерела и одказы едітовати

  • Alföld.2. //Révai nagy lexikona. 1. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911. мад. С. 341.
 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Alföld на мадярьскій Вікіпедії.