Україньскый язык

Выходославяньскый язык

Україньскый язык (українська мова [ukrɑ'jınʲsʲkɑ 'mɔβɑ]) є выходославяньскый язык, котрым говорять Українцї Европы. Україньскый язык входить в Індоевропску языкову родину, приналежный до Славяньской языковой ґрупы, має властный ISO 639-1, ISO 639-2, ISO 639-3 код.

Україньскый язык
українська мова
Говорить ся ним в Україна
Цалково говорцїв ~ 45 000 000[1]
Языкова родина Індоевропска
Офіціалный статус
Офіціалный язык в Flag of Ukraine.svg Україна
Реґулованый Націонална академія наук Україны
Языковы коды
ISO 639-1 uk
ISO 639-2 ukr
ISO 639-3
Україньскый язык

Чісло родженых говорцїв Українцїв є приближно 45 міліонів людей на цілім світї, котры ся бісїдують передовшыткым в Українї, Білорусії, Польску, Росії, Словеньску, Молдавії і в іншых країнах.

Ґеоґрафічне розложіняРедагувати

Українською мовою розмовляють на Закарпатті, Пряшівщині, Холмщині, Берестейщині, Галичині, Волині, Поліссі, Поділлі, Придністров'ї, Бесарабії, Наддніпрящині, Стародубщині, Таврії, Приазов'ї, Донщині, Кубані, Січеславшині, Запоріжжі, Буковині, Сіверщині, Слобожанщині, Донбасі та в багатьох инших реґіонах.

Далше чітаняРедагувати

Екстерны одказыРедагувати

РеференціїРедагувати

  1. «Ethnologue», 13 видання. (англ.)

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.