Языкова родина
Языкова родина або Языкова фамилія (ґенеалоґічна класіфікація языків) – є сістема класіфікації языків, якій в їй основі даный прінціп прибузности. Сесь прінціп ся базує на єствуваню частых і усталеных сістемных фонетічных, ґраматічных і лексемічных роздїлів, котры закономірно споєны міджі собов в близкых языках. Єднакы языкы ся комбінують у підґрупы, ґрупы (ветвы), фамилії або родины, а тыж на великы сістемы - надродины (гіперфамилії). Вшыткых рахуєме коло 240 языковых фамилій, бівше 100 ізолатів і до 100 некласіфікованых языків.
До языковой фамилії входять вшыткы класіфікованы їй языкы із їх ідіомом — міджі собов споєны языкы + наріча + діалекты + говоры + говірки. Найбівше легшым способом класіфікації такого значного чісла языковых фамілій є не ґенетічный, а ґеоґрафічный — за певнинами або контінентами, а про меншы ґрупы - реґіонами.
- Европа + Азія: вшыткого 21 языковых родин/фамилій, 4 ізолатів і 12 некласіфікованых языків.
- Африка і Южно-Западна Азія: вшыткого 28 языковых родин/фамилій, 10 ізолатів і 10 некласіфікованых языків.
- Океанія: «папуаньскы» і австральскы языкы - вшыткого 100 языковых родин/фамилій і 32 ізолатів.
- Северна Америка (у тім чіслї Месоамерика): вшыткого 42 языковых родин/фамилій, 28 ізолатів і 6 некласіфікованых языків.
- Южна Америка: 55 языковых родин/фамилій, 43 ізолатів і 77 некласіфікованых языків.
Далше чітаня
едітовати- Meillet A., Gohen М. Les langues du monde. Paris, 1952;
- Иванов В. В. Генеал. классификация языков и понятие языкового родства. М., 1954;
- Шарадзенидзе Т. С. Классификации языков и их принципы. Тбилиси, 1955;
- Pinnow Н. J. Die nordamerikanischen Indianersprachen. Wiesbaden, 1964;
- Greenberg J. H. The Languages of Africa. Bloomington — The Hague, 1966;
- Voegelin C. S., Voegelin F. M. Classification and Index of the World's Languages. N. J. — Amsterdam, 1977;
- Teop. основы классификации языков мира. Проблема родства. М., 1982;
- Языки и диалекты мира. М., 1982;
- Ruhlen M. A Guide to the World's Languages, v. 1. Genetic Classification. Draft, 1983;
- Sala M., Vintila — Radulescu I. Les langues du monde. Petite encyclopédie. Bucureşti — Paris, 1984.
Екстерны одказы
едітоватиРеференції
едітовати<references>