Відкрити головне меню

Наріча — найбівша языкова єдиніця, яку, як і діалект ужывають для бісїды міджі людми, звязаными міджі собов єдным місцём їх прожываня (тілько вшытко найбівш обшырнішу). Сукупность споєных міджі собов близкых діалектів і хоснує (формує) наріча. Наріча, як і діалект/говор є сістемов языкового сполкованя (способом комунікації) - лиш у якых нїт своїх самостатных алфавітів і ґраматік. Наріча є комбінованов лінґвістічнов формов ідіом.

Далше чітаняРедагувати

  • Жилко Ф. Т. Говори української мови. — К., 1958.
  • Бевзенко С. П. Українська діалектологія. — К., 1980.
  • АУМ. — Т. 1—2. — К., 1984—1988.

РеференціїРедагувати