Ужгород
Ужгород (укр. Ужгород; словен. Užhorod; мад. Ungvár; нїм. Ungwar) — місто на Українї, 116 334 жытелїв (2012) адміністратівный центер Закарпатьской области. Официална назва Ужгород была заведена в року 1919 по входжіню Подкарпатской Руси до Чехословакии. До того од року 1849 на взоступі габы русофилства была хоснована дакотрыма представителями интелигенции, переважно в литературі.[2]
| Місто
Ужгород
|
ІсторіяРедагувати
Перед приходом Мадярів належав міджі славяньскы міста; тогды ся гев находила часть теріторії населена Білыма Хорватами. Тоты ту выбудовали певность і резіденцію ранно містьского типу. На початку 10. стороча ся там обявили Мадяре, котры ся міста, так само як цалой Паноньской низины, зміцнили.
У середовіку быв Ужгород угорьскым городом; быв ту центер Ужськой жупы а іщі коло року 1910 творили Мадяре дас 80 % жытелїв. Од року 1776, коли была з Мукачова гев пересунута єпископска резіденція, ся Ужгород став центром русиньской культуры. Року 1872 гев была добудована желїзніця з Чопу, пізнїше продовжена через Ужоцькый переход до Львова. Міджі роками 1919 і 1938 быв головным містом Підкарпатьской Руси, части Чеськословеньска [3]. У тых лїтах быв великый розвой міста: выникло много будов у тіпічным чеськословеньскім штілї, збудовали ся новы кварталы (як наприклад Мале Ґалаґо). В роцї 1938 ся Ужгород (і цалый юг Підкарпатя) став на базї Віденьской арбітражі знову частёв Мадярьска.
27. октобра 1944 ослободив місто 4. україньскый фронт. По II. світовій войнї была Підкарпатьска Русь передана Совєтьскому союзу, тай Ужгород ся так став частёв Україньской ССР. Іщі того самого року (1945) была основана Ужгородска народна универзита. Сучасне поставлїня головного міста Закарпатьской области мать Ужгород од року 1946, од року 1991 є частёв независлой Україны.
Култура і памяткыРедагувати
В Ужгородї, стале облюбленїшым цїлём турістів, суть про перезераня архітектонічны памяткы вшелиякых епох. Домінантов є Ужгородьскый замок, стоячі на 30 м высокім сопечнім горбку; днесь є там музей з дакілько експозіціями. Недалеко є тыж сканзен народной архітектуры.
Ґрекокатолицька катедрала з двома вежами была выбудована в роцї 1646 і оперед служыла римокатоликам. Ужгородьска сінаґоґа дотеперь стоїть, была але перемінена на філгармонію і збавлена вшыткых реліґійных предметів. Дале ся ту находить множество храмів різных реліґій.
ТурістікаРедагувати
Тото місто мать уже 6 Турістічных марок - ч. 1 про Горяньску ротунду, ч. 6 про сканзен, ч. 18 про бусту Т.Ґ. Масаріка, ч. 70 про сінаґоґу, ч. 96 про Ужгородьскый замок і ч. 136 про корчму „Децо у нотаря”. Далше інфо на Турістічны маркы Україны.
ОбывательствоРедагувати
Од середовіку до початку 20. стороча были переважуючов націоналностёв Мадяре. Часты політічны і теріторіалны зміны але етнічным складом порядно замахали. За списованём в роцї 2001, коли ту жыло 117 317 жытелїв, творили Українцї[4] 77,8 %, Русы 9,6 %, Мадяре 6,9 %, Словаци 2,5 % a Циґане 1,5 %. Міджі реліґіями перевладать ґрекокатолицька і православна церьков.
Екстерны одказыРедагувати
- Тетяна ЛІТЕРАТІ (2019-05-24). ВТРАЧЕНИЙ УЖГОРОД: ОФІЦІЙНЕ СТОРІЧЧЯ НАЗВИ МІСТА (по украинскы). http://chas-z.com.ua/news/73510. Одказ перевіреный 2019-12-27.
- Uzhhorod //Encyklopaedia Britannica (англ.)
- Ужгород – спроваджаня по містї + фотоґрафії
- Турістічны інформації
- Karpatia – общі актуалны інформації о Закарпатю і Українї, каталоґ убытованя
РеференціїРедагувати
- ↑ Чисельність населення на 1 жовтня 2012 року — Головне управління статистики у Закарпатській області
- ↑ Літераті Т.
- ↑ PRECLÍK, Vratislav: "Profesor Masaryk a Podkarpatská Rus právě před sto lety" (Professor Masaryk and Subcarpatian Russia just hundred years ago), in Čas: časopis Masarykova demokratického hnutí, leden - březen 2019, roč.XXVII. čís. 125. ISSN 1210-1648, str.18 – 23
- ↑ До того чісла ся мусить односити ай векшына ужгородьскых Русинів.
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Užhorod на чеській Вікіпедії.