Вікіпедія

Славяне

Славяне суть етничнов и языковов групов Индоевропанох, котры обывають передо вшиткым середну и восточну Европу. В истории суть познаты од 6. ст., коли ся зачала их експанзия в Европѣ.

Славяне


Славянскы державы в Евразии, и в Европѣ
Популация
350-400 милионы
Регионы зо значнов популациов
Росія Русы 150,0 млн. [1][2]
Польско Поляци 60,0 млн. [3][4]
Україна Украинцѣ 57,0 млн. [5][6][7]
Сербія Сербы 12,0 млн. [8]
Чесько Чехы 10,7 млн. [9]
Білорусь Бѣлорусы 10,1 млн. [10]
Булгарія Болгары 8,4 млн. [11]
Словеньско Словаци 7,2 млн. [12]
Хорватія Хорваты 6,7 млн. [13]
Боснія і Герцеґовина Босняци 2,6 млн. [14]
Словенія Словенцѣ 2,5 млн. [15]
Русины 1,8 млн.1 [16]
Сѣверна Македония Македонцѣ 1,6 млн. [17]
Чорна Гора Чорногорцѣ 0,6 млн. [18]
Мораване 0,5 млн. [19]
Шлезане 0,5 млн. [20]
Кашубы 0,2 млн. [21]
Лужичане 0,1 млн. [22]
Языкы

Славянскы языкы: восточны, западны, южны

Религия

Христианство, меншина: Ислам, Атеизм

Близкы етничны групы

Литовцѣ, Латвийцѣ

Зазначкы
1Фахове шацованя, подля официалных податок: 110 250.[16]

В днешности общепризнано Славяне ся дѣлять на:[23]

Окрем того удну сих, або меджи нима, суть народы in statu nascendi, котрых етничность е предметом спору: Кашубы, Мораване, Русины, Шлезане.[24]

Етногенеза

едітовати

Етногенеза Славянох доднесь неясна. З правдоподобностьов мож повѣсти, же уже перед роком 2000 до Р.Х. Праславяне бывали в Европѣ розсѣяныма островками меджи иншыма народами.[25] Подля едной теории сѣдлиско Праславянох, одкы ся росширили было в Карпатской котлинѣ, подля другой — было меджи Вислов, Балтиком и Днѣпром.[25][26]

Под роком 512 первый раз упомянув Славян (яко Склавинох) историк Прокопий Кесарийскый в серединѣ 6. ст., а роздѣлѣня на праславянскы диалекты и поява первых славянскых держав односить ся ку 8-9. ст.[26]

Етимология

едітовати

Назва Славяне первый раз упомянута лем в 14. ст.[26] Найскоршы объяснѣня етимологии одводили тоту назву од слава, а чешскый слависта Йозеф Добровскый — од слово, же тото суть люде, з котрыма ся мож дорозумѣти, опроти тым котры суть Нѣмцѣ. Авшак сучасны етимологы понукли иншы теории, же тото слово, понеже его зачаточна форма *slověninъ, мать походити од топонима, напримѣр од назвы рѣкы Слава.[27]

Жерела и одказы

едітовати
  • Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. UNIVERSUM. Prešov, 2016. ISBN 978-80-89046-97-3.
  • Ottův slovník naučný. Illustrovaná encyklopaedie obecných vědomostí. Díl 1–28. Vyd. J. Otto. V Praze, 1888–1909.
  • Синиця Є.В., Терпиловський Р.В. Походження та рання історія слов'ян. //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2003-2013. ((ISBN| 966-00-0632-2}} Том 9: ISBN 978-966-00-1290-5.


Референции

едітовати
  1. ↑ http://www.russkie.org/index.php?module=fullitem&id=4194
  2. ↑ http://rcultura.ucoz.ru/index/russkie/0-10
  3. ↑ Poland. //CIA: The World Factbook.
  4. ↑ Świat Polonii, witryna Stowarzyszenia Wspólnota Polska: "Polacy za granicą" (Polish people abroad as per summary by Świat Polonii, internet portal of the Polish Association Wspólnota Polska)
  5. ↑ The Ukrainian World Congress states that the Ukrainian diaspora makes 20 million: 20mln Ukrainians living abroad
  6. ↑ UWC continually and diligently defends the interests of over 20 million Ukrainians. Ucc.ca. 2010-05-25. http://www.ucc.ca/2010/05/25/support-the-ukrainian-world-congress-connecting-ukrainians-around-the-world/. [перевірено 2014-04-04]. 
  7. ↑ Всеукраинска перепись 2001
  8. ↑ Serbs Around the World by Region
  9. ↑ Czechia. //CIA: The World Factbook.
  10. ↑ Belarusian. //Joshua Project
  11. ↑ Bulgarian. //Ethnologue
  12. ↑ Slovak. //Ethnologue
  13. ↑ Croatian. //Ethnologue
  14. ↑ Bosnian. //Ethnologue
  15. ↑ Jernej Zupančič: Ethnic Structure of Slovenia and Slovenes in Neighbouring Countries. //Slovenia: a geographical overview. Association of the Geographic Societies of Slovenia. August, 2004. Accessdate: 10 April 2008 (PDF)
  16. ↑ 16,0 16,1 Magocsi, Paul Robert. Chrbtom k horam, стор. 22.
  17. ↑ Macedonian. //Ethnologue
  18. ↑ Чорна Гора: 278865 //Census of Population, Households and Dwellings in Montenegro 2011. Стор. 6. Диаспора: Турция 100 тыс., Сербия 38,5 тыс., США 40 тыс., Аргентина 30 тыс., Германия 25-30 тыс., Луксембург 12 тыс., Албания 12 тыс.//RTCG Radio Televizija Crna Gora
  19. ↑ Подля списованя 2011: 521 801 в Чехии и 3 286 и Словакии
  20. ↑ Шлезане: 522 000 (2013). //Ethnologue
  21. ↑ Materiał na konferencję prasową w dniu 29.01.2013 r.: Przynależność narodowo-etniczna ludności — wyniki spisu ludności i mieszkań 2011.
  22. ↑ Подля шацованя 70 тыс. //Sorbs of East Germany
  23. ↑ Encyclopædia Britannica (30 May 2024). Slav (people) – Britannica Online Encyclopedia. Britannica.com. http://www.britannica.com/topic/Slav. [перевірено 30 May 2024]. 
  24. ↑ Дуличенко А.Д. (ред.): Языки малые и большие... //Slavica Tartuensia. Tartu University Press. ISSN 1406-3522. Cc. 7-8.
  25. ↑ 25,0 25,1 Ottův slovník naučný. Том 23, сс.430-431.
  26. ↑ 26,0 26,1 26,2 Синиця Є.В., Терпиловський Р.В.
  27. ↑ Jiří Rejzek: Český etymologický slovník. (2. nezm. vyd.), Vozice: Leda, spol. s.r.o., 2012. ISBN 978-80-7335-296-7. Стор. 613.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Slované на чеській Вікіпедії.

Обтримане з "https://rue.wikipedia.org/w/index.php?title=Славяне&oldid=144533"