Чорна Гора (чорн.: Црна Гора, Crna Gora, [tsr̩̂ːnaː ɡǒra]) є держава в юго-восточнуй Европі, на ядранськум березі Балканського пувострова. Маймала змежи словянськых держав по площі и населеню. Граничит из Хорватійов, Боснійов и Герцеговинов, Сербійов, Косовом и Албанійов. Столиця и майбулшый варош є Подґоріца, за історичну и културну столицю ся держит варош Цетінє.

Чорна Гора
Crna Gora / Црна Гора
Головный город
(и майбулшый город)
Подґоріца
42°47′N 19°28′E / 42.783°N 19.467°E / 42.783; 19.467
Офіціалні языкы чорногорськый
Етнохоронім чорногорці
Форма влады
 -  президент Міло Джуканович
 -  премєр-міністер Душко Маркович
Територія
 -  вєдно 13 812 км2 (156.)
 -  водної поверьхности, % 2,6
Обывательство
 -  шацованя (2018) 622 359 (169.)
 -  густота 45 км2 (133.)
ГВР (ВВП) шацованя 2020. року
 -  вєдно 13,081 міліарда доларув США 
 -  на єдного жителя $20 977 
ІЛР (2018) 0,816 (дуже высокый
Валута Евро (EUR)
Часова зона UTC+1
 -  У літі UTC+2
Інтернет-домен .me
Телефонный код +382

Днешня чорногорська територія западала в розличні ранно середньовічні княжества: Дуклю, Травунію и Рашку. По наслідных двох стогудях у сербськуй державі (XII-XIV. ст.) удокремило ся княжество Зета, пак прозваноє Чорнов Горов. Чорна Гора прияла османськый протекторат у 1496. годі. Остаточно ся турецькый вплыв на Чорну Гору кончив по войні 1876-78. годув. По Першуй світовуй войні Чорна Гора ся стала частьов Югославії. По розпадови Югославії Сербія и Чорна Гора ся обстали в сполочнуй федерації. В 2006. годі ся Чорна Гора позад рішеня на референдумі стала независимов державов.

Чорнов Горов уд 1990. года безперервно правит Демократична партія соціалістув Чорної Горы (лідер Міло Джуканович) вєдно из меншыми коаліційными партнерами. Чорна Гора є членом НАТО уд 2017. года, уд года 2010 є офіційным кандидатом на членство в ЕУ.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Montenegro на анґліцькій Вікіпедії.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.