Ракошино
Ра́кошино, мад. Beregrákos, чеш. Rákošín — село в Мукачовском районѣ Закарпатской области Украины.
| Село Украины
Ракошино
|
Административа
едітовати- Администрацияукр.
- 89620, Закарпатська обл.,
- Мукачівський р-н, с. Ракошино,
- вул. Дружби, 20; +380 3131 74-2-21
Од року 2020 входить до Великолучковской громады.
Полога
едітоватиЛежить на правому березѣ рѣкы Латорицѣ на автомагистрали Ужгород – Мукачово за 9 км од районного центра.[3]
История
едітоватиПерва документална упоминка о селѣ на запад од Мукачова, названом Rakus (Ракуш), датована роком 1332. Назва походить од едного рамена рѣкы Латориця, а подля Легоцкого, людовы переказы споминають, же в том мѣстѣ рѣкы бивно ся трафляли ракы.[4]
В року 1910 зоз 2726 обывательох села мад. Beregrákos были 1538 Мадяре, 1043 Русины и 139 Нѣмцѣ. До Трианона село належало ку Латорицкому округу (Latorcai járás) жупы Берег.[5]
В року 1911 отворила ся «людова библиотека», котра мала 150 книг. 22. марца 1919 в селѣ установила ся совѣтска влада, котра ся передержала 39 днѣ, зачим село окуповало румынске контрареволучне войско, а в маю передало го чехословацкой владѣ, подля Трианонского договора.[3]
В року 1930 зоз 3167 обывательох чеш. Rákošín-a были 1499 Мадяре, 1332 Русины, 292 Евреи, 21 Чехы и Словаци, 8 Нѣмцѣ, 15 — чужоземцѣ. Державны уряды: нотарскый, поштовый, жандарскый. Школы: чешска (4 класы), русинска (3 класы), реформатска мадярска (2 класы), грекокатолицка (1 класа).[6]
26. октобра 1944 Червена армада выслободила село од мадярской окупации, але не передала го чехословацкой владѣ, а установила совѣтску военску администрацию. 17. новембра 1944 обывателѣ села выказали свою дяку «возъеднати ся з матерьов Совѣтсков Украинов» и выбрали Дмитра Ковача и Петра Варгу за посланцьох на зъѣзд народных комитетох Закарпатской Украины до Мукачова. До року 1969 в селѣ збудовали 1252 бывалны домы, з них 530 з помочов державы, новый клуб на 300 мѣст, стадион на 2000 мѣст, дом служеб; отворены двѣ середнѣ, три восямрочны, три зачаточны школы и школа з интернатом, шѣсть библиотек з фондом 33 тысячѣ книжок; болниця на 50 постелей, амбуланты, аптека, дѣточа конзултация, де затруднены довъедна 53 працовници здоровництва, котры первый раз в истории дали можность обывателям села бесплатно ся лѣчити.[3] 24 родаци села упали геройсков смертьов в рокы Другой свѣтовой войны,[7] их память сокотить монумент в центрѣ села.[3]
Вызнамны родаци
едітовати- Володимир Микита (*1931), народный малярь Украины
Жерела и одказы
едітовати- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 Xмад.
- Sebestyén Zsolt: Bereg megye helységneveinek etimológiai szótára [1]мад.
- Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 Ярослав Достал. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938)укр.
- Неточаєв В. І., Шершун І. М.: Ракошин // Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. — Сс.412–421. укр. Одчитане: 2021-01-09
- Ракошино на сайті Верховної ради України (по украинскы). http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11440. [перевірено 2020-02-21].
- weather.in.ua Ракошино (Закарпатська область) (по украинскы). https://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/22123. [перевірено 2020-02-21].
- Marosi Anita (2014.01.13). Kárpátalja anno: Beregrákos. karpatalja.ma. https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-beregrakos/. [перевірено 2021-02-10].мад.