Лохово (Мукачовскый район)
Ло́хово, укр. Лохове — село в Мукачовском районѣ Закарпатской области Украины, центер сельской рады.[3]
Село Украины
Лохово
|
География
едітоватиИстория
едітоватиПерва упоминка в документах походить з року 1484 яко Lohol. Под роком 1610 упоминають ся попри собѣ двѣ части села: Мале и Велике Лохово (Kys Loho и Nagj Loho), котры в року 1888 споили ся и приняли назву Beregszőlős, котра зоставала до роспаду Австро-Мадярщины.
В року 1910 в Лоховѣ быв 781 обыватель, з того Русины — 687, Нѣмцѣ — 62, Мадяре — 32; подля вѣры грекокатолици — 706, израелиты — 63, реформаты — 9.
В року 1930 зоз 1018 обывательох Были Русины — 931, Евреи — 60, Чехы и Словаци — 15, Мадяре — 1, чужоземцѣ — 11. Грекокатолицка громада мала 940 вѣрникох и муровану церкву Покровы Пречистой Богородицѣ, высвячену в року 1839. В селѣ была русинска школа (4 класы), нотарскый уряд и жандарска станиця.[4]
24. октобра 1944 в село зашла Червена армада и отворила украинску добу его истории. 54 хлопцѣ были взяты до Червеной армады и посланы на фронт. В добѣ УССР збудованы 140 хыж, середня школа, библиотека, клуб на 250 мѣст и болниця.[3]
Днешность
едітоватиВызнамны родаци
едітовати- Михаил Парлаг (1899–1992) — педагог, писатель
- Юрий Герц (1931–2012) — малярь,
Жерела и одказы
едітовати- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5. укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр.
- Облікова картка: Лохово (по украинскы). Верховна рада України. http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=11409. [перевірено 2019-12-04].
- Информер: Лохово (по украинскы). weather.in.ua. https://weather.in.ua/zakarpatskaja/13875. [перевірено 2019-12-04].
Референции
едітовати