Ключарькы
Ключарькы́ (мад. Várkulcsa) (укр. Ключарки) (чис. Ključarky) — село у Мукачовськӯм районови, Закарпатьской области, Украйины.
село України
Ключарькы
| |||||||||||||||||
|
Історія
едітоватиСело первый раз ся споминать у 1773 році. 6 окто̄вбра 1944 року село узято РСЧК.
Обывательство
едітовати1877 рӯк. обывательство Ключарёк мало 592 русинӯв, мадярӯв, жидӯв и складалося из такых реліґій: греко-католикы (461); римокатоликы (76); иудеї (54) и реформаторы (1).
У 1944 році Ключарькы усе щи были невеликым селом леш на парі улиць, што межувуть из главным путём уд Мукачова до Чопа при удрізкови Паланок—Страбичово—Велика Паладь, днишнёго пункта пропуска у Мадярщину. До сёго часу село было заселено главным образом мадярами, німцями (швабами) и русинами. Иппен чиські и жидӯвські файты мали близко 120 людий. Ныні Ключарькы — доста великоє село, у тому числі туй живуть мадяры, русины, украйинці, русы, молдаване. Векшына німцю̄в и чехӯв вернулися у свої штаты.[1]
У селі на 2001 рӯк живе 2624 людий, из них:
Русины (Долиняне) и Украйинці — 98,10%
Русы — 1,29%
Німці — 0,27%
Мадяры — 0,23%
Молдаване — 0,08%
Білорусы — 0,04%
Ґеноцид жидӯв
едітоватиЖиды у Ключарьках оселили ся у XIX сторочу а иппен у ёго зачатку. Жиды из Ключарёк ходили у Синаґоґу у Новоє Давыдково. У 1939 році жидам заказали мати бізнес, у 1941 році Жиды котрі не мали горожанства Мадярщины были услані у Рейскомісаріат Украйина, варош Камяниць-Подӯльськый и там убиті. У маёви вшыткі Жиды Ключарёк удправлены у Концентракы Аушвіц и Освенцім.
Тоты жиды што ужили вернули ся у село, тото фамілії Фехтел, Фукс, Галперт, Кац и Зіґлер. Айбо и тоты жиды скоро удойшли у Израиль.
Туристичны міста
едітовати• храм Покровы пр. богородици. 1900.
• давньый тиметӯв
• храм Доброго Пастыря
Удкликованя
едітовати- ↑ Klyucharki (Várkulcsa), Ukraine KehilaLink. Архівна копія з оріґінала зроблена 8 квітня 2019. https://web.archive.org/web/20190408163358/https://kehilalinks.jewishgen.org/Klyucharki/. [перевірено 2019-04-08].