Павло́ Тычи́на, укр. Павло Григорович Тичина, *23. януар (11.01 Юл. кал.) 1891, Пѣскы, Черниговска губерния16. септембер 1967, Киев, — украинскый совѣтскый поет и высокый штатный урядник.[1]

Павло Тычина

Павло Тичина
Pavlo Tychyna.png
Портрет роботы П. Бенделя (1905–1989)
УроджѣняПавелъ Григор. Тычининъ
януара 23., 1891(1891-01-23)
Пѣскы, Черниговска губерния
Умертясептембра 16., 1967 (76 р.)
Киев, УССР
ПогребБайков теметов
Занятяпоет, товмач, публициста, штатный урядник
Язык творохукраїньскый
НародностьУкраинець
ГорожанствоРосійска імперія, СССР
УчастьXX з'їзд КПРС, XXII з'їзд КПРС, XXI з'їзд КПРС
ЧленствоНаціонална академія наук Україны
Партія
Час творбы1912–1964
Жанрыпоезия, есей, повѣданя
Трендмодернизм
Вызначны роботыСоняшні кларнети
Сковорода
Одзнакы
Герой Социалистичной Праци (23 фебруар 1967)


Биография

едітовати

Походив з родины сельского дяка Григория Тычинина. Выштудовав Черниговску духовну семинарию (1913) и Киевскый комерчный инштитут (1917, днесь Киевска народна економична универзита).[1] Працовав в редакциях новинок и часописох, в штатистичном урядѣ. В роках 1921–1923 занимав ся диригентством, створив капелу, котра выступовала з концертами. Од року 1923 — в Харьковѣ, працуе по редакциях и занимать ся литературов.[2] Академик АН УССР (1929).[1] Депутат ВР УССР (1938–1967) и СССР (1946–1962).[2] В роках 1943–1948 — министер школства УССР, в роках 1953–1959 — предсѣдник Верховной Рады УССР.[1] Умер в Киевѣ, погребеный на Байковом теметовѣ.[2]

Первый опубликованый верш быв Ви знаєте, як липа шелестить (1912). Найвысшый поетичный взлет досяг в року 1924 зберьков Вітер з України.[2]

Перва поетична зберька, Соняшні кларнети (1918) спечатена споѣньом елементох символизма и импресионизма з людово-поетичныма. Зачаши од 1920-х рокох творчость Тычины доставать фурт вецей пропагандный характер, его основнов темов ся ставать будованя социализма: зберькы Замість сонетів і октав (1920), Вітер з України (1924), Партія веде (1934), Чуття єдиної родини (1938; штатна награда СССР, 1941), Перемагать і жить! (1942), Комунізму далі видні (1961); поемы Шабля Котовського (1938), Шевченко і Чернишевський (1939) и др. Творчость Тычины оцѣнена штатной Шевченковов наградов УССР (1962).[1]

Тычина не повѣровав во хрущовску десталинизацию, не одозвав ся на рух «шестидесятникох», аж и выступив з их непохвалов. Интуиция му подшептовала, же за помягком звык прийти новый мороз.[3]

Интересны факты

едітовати
  • В року 1945, 11.–12. мая, Павло Тычина з допроводом в автах обышли вшитку Закарпатску Украину, и в той подорозѣ у него ся родив верш Будь здорова, Закарпатська Україно!, котрый пак включив до зберькы І рости, і діяти (1949). Там были такы душевны слова:укр.

Всі пройшли ми в вас простори,
села бачили, споруди...
Ой, прекрасні ваші гори,
славні і чудесні люди!

Все чудесно: люди й мова.
Пісня дзвонить журавлино...
Будь здорова, будь здорова,
Закарпатська Україно!

У Радянському Союзі
всі до вас прихильні серцем.
Зачерпнімо, любі друзі,
ми води одним відерцем!

— Зібрання творів у 12 томах
— Київ: Наукова думка, 1984. Том 2, с. 307

  • В року 1949 Павло Тычина написав текст гимны УССР Живи, Україно, прекрасна і сильна, котрый быв чинный до року 1978, а пак мало оправленый. Днесь на основѣ статѣ 436-1 Криминалного кодекса Украины з 3. юна 2020 за публичне предведеня хоть лем фрагмента того твору мож достати од 5 до 10 рокы арешту з конфишкациев маетку!

Жерела и одказы

едітовати

Референции

едітовати
  1. 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 Большая российская энциклопедия
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Гальченко С. А.
  3. Усатенко, Галина