Зволен
Зво́лен (словен. Zvolen, нім. Altsohl, мад. Zólyom) — варош у Баньскобыстрицькому краёви централного Словеньска. Адміністративный центр окреса Зволен.
Зволен | ||||
---|---|---|---|---|
словен. Zvolen | ||||
| ||||
Основны інформації | ||||
48°34'59"N, 19°7'59"E | ||||
Країна | Словеньско | |||
Админединка | Окрес Зволен (округ Словаччини) | |||
Админцентр для | Окрес Зволен | |||
Засноване | 1135 | |||
Перша змінка | 1135 | |||
Жытелїв | Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value. | |||
Розлога | 98,73 Квадратный кілометер | |||
Поштовы індексы | 960 01 | |||
Телефонный код | 045 | |||
Часова зона | UTC+1, UTC+2 | |||
Надморьска вышка | 293 метер, 297 метер | |||
Водный обєкт | Грон | |||
Братьскы міста | Іматра, Словацкый Комловш, Прахатіце, Рівне, Зволень, Алтеа, Бад-Кецтінґ, Белладжо, Бандоран, Ґранвіль, Гольстебро, Уффаліз, Мерссен, Нідеранвен, Превеза, Сезімбра, Шерборн, Карккіла, Юденбург, Хойна, Кесеґ, Сиґулда, Сушице, Тюрі, Пренай, Марсаскала, Серет, Агрос, Шкоф'я-Лока, Трявна, Рокишкіс, Ровінь | |||
Містьскый уряд | ||||
Вебова сторінка | http://www.zvolen.sk/ | |||
VIAF:126683250;GND:4259353-0;OSM:2265027; |
Ґеоґрафія
едітоватиВарош є при злитю рік Грон и Слатіна у пуднӯжжя Яворъє и кремницькых Вирьхӯв; протікавуть рікы Помясло; Секєр и Ковачовскый потӯк.Шаблона:Climate chart
Історія
едітоватиТериторія миже ріками Грон и Слатіна зачала осваюватися ищи у епоху неолітуа. Дас у VI сторочу її заселили словяньскі племена и сотворили первоє укріпленоє поселеня на лівому берегови рікы Слатіна. У 1241 році кріпость зничтожили Монґоло-Татары. По набігови поселеня перенесли на нынішнёє місто.
У 1243 році краль Бийла IV даровав Зволенови вароські права, и прескоро варош став столицёв жупы. Из 1440 по 1452 рӯк Зволен быв резиденціёв Яна Искры из Брандиса — верховного поґлавника мадярьского краля у Словеньскый зимлёх. На зачатку XVI стороча каштиль перейшов у рукы Яна Турзо, котрый перестройив и змоцнив ёго такым образом, обы вӯн мӯг удердати припад турицькых вӯйськ. Потӯм кой стратеґічноє значеня кріпости было зтрачено, Зволен превратився у тихый, у основі сільско-ґаздӯвськый варощик, якый став центром народных промыслӯв.
У Зволенови одбыв ся брак князя Лева Даниловича из принцесов Констанциёв у бывшӯм великоморавськӯм замкови Зволен (днишнёє Централноє Словеньску) у часовӯм промежуткови миже другыв половинов 1246 и первыв половинов 1247 року (смоть.: Dabrowski D.Rodowod Romanowiczow ksiazat halicko-wolynskich.-Poznan-Wroclaw, 2002.-S.110-114; Войтович, 2012.-С.35).
При кӯнцёви XIX стороча у варошови зачала розвивати ся машинозтройна и деревообробна промысловость. Пӯсля кӯнця стройкы желізниці Зволен став важным транспортным узлом.
Братьскі Вароші
едітовати• Иматра, Фіньско
• Хойна, Польско
• Шерборн, Велика Британія
• Тюрі, Естьску
• Кесеґ, Мадярщина
• Трявна, Болґарія
• Ровінь, Мадярщина
• Превеза, Ґрецько
• Арґос, Кіпр
• Серет, Румыния
• Юденбурґ, Ракусько
• Сіґулда, Лотісько
• Рокышкіс, Литва
• Уффаліз, Белґія
• Шкофъя-Лука, Словіньску
И другі.
Памнять
едітовати- Зволеньскый каштиль
- Безлюдный каштиль (Старый Зволеньскый каштиль)
- Цирьков Сятой Тройци (1785)
Шпорт
едітоватиУдкликованя
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Зволен на Украйиньскӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене)?