Велика Брітанія

Споєне кралёвство Великой Брітанії і Северного Ірьска (анґл. the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland) (неточно означоване Велика Брітанія, Великобританія (анґл. Great Britain) або Анґліцько (анґл. England)) — островный штат належаючій ку северозападу контіненталной Европы. Загорнює остров Велику Брітанію і северовыходну часть острова Ірьско, де гранічіть з Ірьсков републіков. Споєне кралёвство Великой Брітанії і Северного Ірьска была членом Европской унії од року 1973. Вышла с Европской унії 31. януара 2020 року.

Брітаньскый прапор
Велика Брітанія

Споєне кралёвство є огранічене Атлантічным океаном, респ. ёго локалныма частями, то єсть Северным морём, Ламанськым переливом, Келтьскым морём, Переливом святого Юрія і Ірьскым морём. З контіненталнов Европов є споєне Евротунелом. Головне місто Великобританії є Лондон. Великобританія є конштітучнов монархіёв зложенов із штирёх земель: Анґліцька, Шкотьска, Валесу і Северного Ірьска.

ҐеоґрафіяРедагувати

Густота залюднѣня — 270/км².

Адміністратівне дїлїняРедагувати

 
Адміністратівне дїлїня Великой Брітанії

НаселїняРедагувати

ІсторіяРедагувати

Анґлія, Шкотсько та Валес до кінця XI ст.Редагувати

Кельтска та римска БрітаніяРедагувати

В період ранного середнёвіча незахищені з моря Брітанські островы не раз ставали обєктом вторгнень зовні і булы не одноразово завойовані. Кельти, римляни, анґло-саксы, нормани в різнї епохы привносили ту свої звычаї, правнї нормы, културнї традіції.

Завойованя Брітанії анґлами, саксами та ютами у V - сер. VI ст.Редагувати

Поширеня хрістіанстваРедагувати

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.