Верхнѣ Ворота, укр. Верхні Воротасело в бывшом Воловецком районѣ (од 2020 Мукачовскый) Закарпатской области, центер сельской рады.[2]

Село Украины
Верхнѣ Ворота
укр. Верхні Ворота
 
Герб
Держава Украина
Область Закарпатска
Еврорегион Карпаты
Сельска рада Верхньоворотска
Координаты 48°44′48″ с. ш. 23°08′50″ в. д. / 48.746667° с. ш. 23.147222° в. д. (G) (O) (Я)
Розлога 3,267 км²
Надморска вышка 489 м
Обывательство 2258[1] особ (2001)
Часова зона UTC+2, влѣтѣ UTC+3
Телефонный код +380-3136
Поштовый индекс 89132
КОАТУУ 2121582501
Верхнѣ Ворота (Украина)
Верхнѣ Ворота

Село лежить на автодорозѣ Свалява – Воловець, о 5 км од Воловця.[2]

Администрация

едітовати
Сельска радаукр.[1]
Верхньоворітська сільська рада
89132, Закарпатська обл., Воловецький р-н,
с.Верхні Ворота, вул.Верховинська,3

Од року 2020 належить ку Нижньоворотской громадѣ.

История

едітовати
Мадярска доба
Перва упоминка в жерелах е з року 1430. В року 1851 Вышнѣ Верецькы складовали ся з трьох части: Верецькы, Лазарьов Поток, Драгушовцѣ.[3]
В року 1910 зоз 1410 обывательох были Русины — 1132, Нѣмцѣ — 212, Мадяре — 66; подля вѣры: грекокатилици 1157, израелиты —234, римокатолици —14.[4]
Чехословацка доба
Од року 1919 назва села была Vyšní Verecky чеш. и Felsőverecke мад.. В року 1930 в селѣ было 1585 обывательох, з них Русины — 1376, Евреи — 204, Чехы и Словаци — 2, Мадяре — 1, чужоземцѣ — 2. Религийна громада — 1373 грекокатоликы, мурована грекокатолицка церква Рождества Пресвятой Богородицѣ, 1851. Русинска школа, 5 клас.[5]
Друга мадярска доба
31 обыватель Вышнѣх Верецьок утѣк до СССР.[3]
Украинска доба
Зачала ся 10. октобра 1944 приходом Червеной армады, 22 людей были взяты до совѣтского войска. Вышнѣ Верецькы преименованы на Верхнѣ Ворота (1946).[2]

Етимология

едітовати

Назва мадярского походжѣня: verécke — лѣса, дверцѣ до керта, кишкерта (цвѣтной загороды), од назвы села походить Vereckei hágó, исторична мадярска границя. Назва Верхні Ворота укр. — зеркалный переклад з Felsőverecke мад..[6]

Вызнамны родаци

едітовати

Жерела и одказы

едітовати

Референции

едітовати
  1. 1,0 1,1 Облікова картка
  2. 2,0 2,1 2,2 2,3 Тронько П., сс. 285–286.
  3. 3,0 3,1 Федака С., с 46.
  4. A történelmi Magyarország.
  5. Достал Я.
  6. Sebestyén Zsolt, сс. 15, 49.