Воловецкый район
Воловецкый район, укр. Воловецький район — административный район в сѣверной части Закарпатской области, створеный в року 1946.[2] В року 2020 ликвидованый и прилученый ку Мукачовскому.
| Воловецкый район | |
|---|---|
| Воловецький район укр. | |
 Герб района | |
| Держава |  Україна
|
| Подрядность | Закарпатьска область |
| Заложѣня | 1946 |
| Розлога | 544 км2 |
| Обывательство | 24 268[1] |
| Центер | Воловець 48°43′27″N 23°12′00″E / 48.72417°N 23.20000°E |
| Зложѣня | 2 мѣстечка, 24 села |
| Язык | украинскый |
| Голова район. администрации | Попелич Михайло Андрійович |
| Интернет-сайт | РДА укр. |
| |
 Воловецкый район на ВикискладѣGeoNames:689104; | |
Землеписна полога и характеристика района едітовати
Воловецкый район ограниченый на сѣверѣ Вододѣлным хребтом и на югу Полонинскым хребтом. В районѣ мають выток рѣкы базена Дуная: Латориця з притоками Вича и Жденьовка. Лѣсы занимають 273 км2, переважны файты суть бук (70%) и смерека (24%); меджи храненыма териториями найвызнамнѣйшым е лѣсовый резерват Россошный.[2]
Вшиткы населены локалиты района мають официалный статус «горскый населеный пункт» (2013).[3]
История района едітовати
До року 1904 належав ку жупѣ Берег в Свалявском округу (Szolyvai járás), од року 1904 — як окремый Нижньоверецкый округ (Alsóvereckei járás). В року 1914 ту были тяжкы бои з российскым войском.[4]
В року 1928 чехословацка администрация ликвидовала окремый Нижньоверецкый округ и в штатистицѣ року 1930 фигуруе в Свалявском округу.[5] Окремый Нижньоверецкый округ (Alsóvereckei járás) быв обновленый мадярсков администрациев в року 1941.
В роках 1939–1940, коли Червена армада пришла ку границям Подкарпатской Руси, з Воловецкого района 270 особ нелегално утѣкли до СССР и трафили до ГУЛагу, 190 з них пережили и вернули ся в Чехословацком армадном корпусѣ ген. Свободы. В року 1946 Нижньоверецкый округ перетвореный на Воловецкый округ, а в року 1953 достав назву Воловецкый район.[6]
Жерела и одказы едітовати
- Révai nagy lexikona. 1-21. köt. Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, Budapest. 1911–1935.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5
- Ковальчук І.П., Ровенчак І.І.: Воловецький район. //Географічна енциклопедія України: В 3-х т. Редкол.: О. М. Маринич (відп. ред.) та ін.— К. «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989—1993. ISBN 5-88500—015—8 Т. 1: А—Ж.— 416 с: ISBN 5-88500—005—0 С. 217.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969.
Референции едітовати
- ↑ Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року // Головне управління статистики у Закарпатській області
- ↑ 2,0 2,1 Ковальчук І.П., Ровенчак І.І.: Воловецький район.
- ↑ Постанова Кабмину України №647 11.08.1995 Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських
- ↑ Révai nagy lexikona, том 19, с. 443.
- ↑ Достал Я.
- ↑ Тронько П. и др. (ред.), сс. 260–262.
Навигация по Воловецкому району Районный центер: Воловець
|