Бє́лґород (Бе́лґород) (рос. Белгород, укр. Бєлгород (Білгород)) — місто на южній середнёевропской части Росії, адміністратівный центер Бєлґородьской области.

Бєлґород
рос. Белгород
На честьбілий, місто
Ерб Прапор
герб Бєлгорода Прапор Бєлгорода

Основны інформації
50°36'N, 36°36'E
Країна Росія
Админединка Городской округ город Белгород (міський округ у Росії)
Админцентр дляБілгородьска область, Городской округ город Белгород
Засноване1596
Перша змінка1596
Жытелїв 339 978 (2021)
Розлога 153,1 Квадратный кілометер
Поштовы індексы308000–309000
Телефонный код4722
Часова зонаUTC+3
Надморьска вышка 130 метер
Водный обєктСіверьскый Донець
Братьскы містаВелика Брітанія Вейкфілд (до року 2022)
Україна Євпаторія
Росія Заозёрьск
Україна Луганьск
Сербія Ніш
Польско Ополе
Росія Орёл
Україна Севастополь
Нїмецько Герне
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://www.beladm.ru/

VIAF:316601262;GND:4005409-3;OSM:7790937;

Історія

едітовати

Быв заложеный в XVI. сторочи, але сама історія Бєлґорода ся зачінає з часів Кієвской Руси, около конця X. стороча, кедь на тім містї была збудована кріпость на охрану од нападу степовых народів, як Печенегове і Хазары. В XI. сторочи тото поселїня стало частёв Переяславского князївства.[1][2]

В XVII. сторочи Бєлґород быв важным воєньскым укрїпленям, але з припоєням україньскых земель до Російского царьства, ёго воєньске значіня ся зменшыло. В XVIII. сторочи місто стало важным адміністративным і торговым центром.[1][3]

Значный розвиток міста ся зачав в роцї 1869 з заложеням желїзнічной станіцї, што підпорило ёго економічный рост і перетворіня на важный желїзнічный узел. То привело до піднятя значіня міста як індустріалного центра.[2]

Почас Другой світовой войны Бєлґород быв силно пошкодженый і окупованый німецькыма войсками, але по битві на Курьскый дузї в роцї 1943 місто было ослободжене Червоною армадов. По войнї місто было швыдко обновене, і оно знову стало важным адміністратівным і транспортным центром.[3][2]

Днешнїй Бєлґород є містом з розвинутов економіков, што має промысловость, сельске господарьство і комерцію. Місто є знаме своїма многыма церьквами з історічныма памнятками, меджі котрыма є катедральный собор Преображіня, што є центром Бєлгородьской і Старооскольской єпархії.[2]

Обывательство

едітовати
  • 1626 — около 5 тысяч
  • 1801 — 3 462
  • 1861 — 11 852
  • 1890 — 22 940
  • 1939 — 34 000
  • 1959 — 72 000
  • 1970 — 151 000
  • 2002 — 337 030
  • 2008 — 353 100
  • 2020 — 394 142
Помилка Lua у Модуль:Sources у рядку 632: Tried to read nil global populateDataFromClaims.

Референції

едітовати