Юрко Цимбора
Юрко Цимбора, сл. Juraj Cimbora, * 6. юн 1919, Свидник, Словакия – † 1. октобер 1989, Пряшово, Словакия — педагог, хормайстер, композитор, фолклориста меджи Русинами Восточной Словакии.[1][2]
| Юрко Цимбора | |
|---|---|
| Juraj Cimbora сл. | |
 | |
| Чинность | диригент, композитор, збератель фолклору, хормайстер, шкільний учитель, дїятель култури |
| Сфера | музика, диригентство, music dramaturgy, музична освіта, фолклорістіка, поезія |
| Жанр | фолклор, хоровий спів |
| Горожанство | Чехословацька Соціалістична Республіка |
| Походжѣня | селянство |
| Уроджѣня | юна 6., 1919 Свидник, Словакия |
| Упокоеня | октобра 1., 1989 (70 р.) |
| Пряшово, Словакия | |
| VIAF:187579049; NLKR/NLC:mzk2011664541; GKG:/g/121bdhq9;
| |
Биография
едітоватиЮрко Цимбора, родак зо Свидника, походив зоз селянской родины.[1]
Абсолвовав Пряшовску грекокатолицку учительску руську семинарию (1938), пак концьом 1930-х ай в 1940-х роках по русинскых селах Пряшовского края и меджи штудентами Пряшовской русской гимназии пропаговав балалайкову музику.[2]
Од року 1949 учительовав в Хмельовой, Гаваю, во Свиднику, Гуменному и на середной педагогичной школѣ в Пряшовѣ (1949–1957). В року 1955 в Братиславѣ абсолвовав шпециалны курзы хорового спѣваня, а од року 1958 став ся умѣлецкым ведучым Поддуклянского украинского людового ансамбла PULS (1958 – 1967, 1970 – 1980).[1] Быв там фахман на вшитко: хормайстер, хореограф, драматург, композитор и текстарь, а то му ся дарило, бо в повности знав мѣстну людову музику.[2]
О животѣ и творбѣ Юрка Цимборы в року 2016 выдав книжку Ян Калиняк, з котрой ся мож дознати, же не лем записовав людовкы, але компоновав музику про хореографичны сцены, писав властны тексты спѣванок, инштрументалну музику, написав ай оперету в трьох дѣях Рождение жизни, 1947, котру в добѣ наставшой украинизации переробив на украинску: Незабутня весна, 1969. В той добѣ мусѣв писати и парадны соцреалистичны украинскы кантаты: Спів нашой молоді, Назавжди відкинуто горе, У сонячнім колі, Сонце Жовтня, Слався Жовтень, Наш прапор багряний, Фестивальна пісня, Слава героям и далшы.[3]
Творба
едітоватиПозберав скоро 1 000 народных спѣванок. Автор даколькох публикаций и зборникох, еден час сполупрацовав з катедралным хором св. Йоана Крестителя. Тоты, котры го в хорѣ знали, доднесь на нього споминають з ласков и почливостьов. Быв решпектованый нелем як фахман в области музикы, але и як вѣруючый чоловѣк, котрый моцно любив свой старославянскый обряд и Грекокатолицку Церковь.[4]
Про людовы аматерскы фолклорны колективы выдав:[1]
- Народні пісні для мішаного та жіночого хору (1956, 1958)
- Українські народні пісні Пряшівського краю (1958)
- Українські народні пісні Східної Словаччини ІІ (1963)
- Збірник пісень (1969)
- Співаю і граю (1971)
- Заспіваймо собі двома голосами (1974)
- Поляна, поляна (1978)
- На майданах (1979)
- Музика на слова поетів (у зб. Молодії серця, 1980) и то еще не вшитко.
- Найпопуларнѣйшы спѣванкы властной композиции:
- Ей гой, тили-тили-тили, 1950-ы рокы PULS
- Ой, заграла музика-музиченька
- Яничку за водов
Жерела и одказы
едітовати- Федор Ковач: Цимбора Юрій // Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр.
- Павло Роберт Маґочій: Цимбора Юрій (Cimbora Juraj) //Магочій П.Р., Поп І. (уклад.) Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. — Ужгород : Вид-во В.Падяка, 2010. — 856 c.+ХХХІІ с. ISBN 978-966-387-044-1 укр.
- Богдан Гамбаль (2016). Ей, прид до нас... Юрий Цимбора (по русинскы) (ФОТО). http://www.lem.fm/ey-prid-do-nas-yuriy-tsimbora/. [перевірено 2019-06-09].
- Петро КРАЙНЯК, ст. (2009). Спомин на Юрка Цимбору (по русинскы). http://www.rusynacademy.sk/master_rus.html. [перевірено 2019-06-08].