Черна (Украйина)
Че́рна (мад. Csarnatő) (чис. Černa) (укр. Черна, Чорна) (рум. Cerna) — село у Берегӯвськӯм районови (бывшый Виноградовскый район), Закарпатьской области, Украйины.
| село України
Черна
Черна | |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
Історія
едітоватиСело первый раз ся споминать у 1351 році. Ним владіли ґазды замка Ньялаб: Драґоші а из 1405 року рӯд Перені.
У 1910 році у селі жило 828 людий, из них:
36 мадяры, 119 німці, 693 русины, из них 18 римокатоликӯв, 716 греко-католикӯв, 118 иудею̄в.
У 1851 році село описує ся так: Черна — русиньскоє село у жупі Береґ-Угоча, пиля Ньялаба: из 353 жытелями греко-католикӯв и філіалныв церквов. Лежить пиля пудножжя гӯр коло села Велятино. . Ёго ближайшоє поштовоє удділеня — Виноградово."
Реліґія
едітоватиЄпископ Мукачӯвськой єпархії Михаил Мануил Олшавскый (1743-1767). Вӯн, по розпорядженям рішанинкы Марії-Терезії уд 21 апріля 1750 року, обыйшов у 1751 році усі парафії Угочаньской жупы. За кажду из них написав деталні протоколы. За село Черна лишили ся такі ёго записы:
«Парохія Черна. Се село адмініструє парох новоселицькый, де типирь священиком є Иоан Горзов… ґаздӯв є 16, давуть по віку (віко – єдениця міряня зерна, міх у 25-30кг) тинґериці єден динь роботы… Против священика нич не мавуть. Баба присяжна (котра харить) - є. Дяк ниякого участка не має и нич му не платять. Слободного церкӯвника ниє, того дзвоніня не было. Село є ґаздӯвством Сиґізмунда Перені. Цирьков: деривляна, дранков покрыта, из вирьхом. Неизнамо кым была благословлена, находить ся у доброму станови. Євхаристія хранить ся у деривлянӯв коробці, доста чиста. Чаша из принадлежностями металічна… Дзвоны два, типирь благословені. Посячена сятому Михаилу. Книгы церковні усі.» Єпископ Мукачӯвської єпархії Андрій Бачиньскый уклав договӯр из заступником главы Угочаньской намістницькой рады ґрофом Павлом Фештетичом (1729-1782), по якому держава брала на ся мусайность дати матеріалну и грошову помӯч на реконштрукцію и ремонт старых и стройку новых цирьков. У селі Черна первым здобытком сёго договора стало тото, што у 1846 році была построєна школа из єднокласным приміщеням.
Много усиль ку спорудженю церькви приклали кураторы: Василь Регеці, Василь Кіфор, файты Кіфор, Регеці, Чонко, Лобал, Плиско, Барничко, Ивашко, Тудовшій и Баторик.
Из шематизмӯв видко, што до 1693 року Черна была самостойныв парохіёв, а у 1775 році споминать ся ге філія парохії села Крива, а из 1811 по 1921 рӯк – філія села Новоселиця.
Послідньым священиком перед заказованём греко-католицькой церкви быв Володимир Попович (1941-1949), якый 22 фебруара 1949 року перейшов у Православіє, не звідавучи прихожан перевӯг цирьков и их до Православія. Потӯм за тото быв переведеный на май престижну парохію у Королёво.
Понявши, што надії на вертаня церкови у ихнёє хоснованя ниє, греко-католикы рішили постройити собі нову цирьков. Освяченя креста и міста пуд стройку нової церкви Введеня у Храм Пресятої Богородици провӯг владыка Мілан Шашик 9 децембра 2007 року. Управляв вшыткыми роботами містный парох громады о. Степан Федорко.
Єдным из майважных діл было фінансовоє забезпеченя стройкы храма, якый спроектовав архітектор Василь Черкун. Храм 21 невембра 2010 року освятив владыка Мілан Шашик. Часть робӯт, изокреме, иконостас урізьбив о. Тарас Бурлака, якый ныні главить громаду. Цирьков має чотыри дзвоны (500, 350, 120 и 60кг). Из закупили файты заробӯтчан: Філеї Наталія и Василь, Баторикы Анна и Мигаль.
Обывательство
едітоватиУ селі на 2001 рӯк живе 2187 людий, из них:
Русины (Долиняне) и Украйинці — 99,15%
Русы — 0,54%
Мадяры — 0,22%
Молдаване — 0,04%
Румыны — 0,04%
Туристичны міста
едітовати• у урочищах Плешка, Гурка, Млиновці, Винниця, Магуріча, Березник, Свинарька – мустьєрські и пӯзднёпалеолітичні сліды прожываня людий.
• храм ст. арх. Михаила. 1896