Велятино

Велятино
	село України Велятино;
	48°6'34"N, 23°18'49"E
Держава	Україна, Австрійска імперія, Австро-Угорьско
Админединка	Хустскый район, Хустськый район, Вишківська селищна громада; • Закарпатьска область, Підкарпатьска Русь, Підкарпатська жупа, Велкосевлюшська жупа, Бережська жупа, Жупа Мараморош
Основан	1576
Высота центра	209 метер
Часова зона	UTC+2
Почтовый индекс	90453

Веля́тино (укр. Велятино, до 2018 года — Веля́тин) — село в Вышкōвскуй громадї Хустського района Закарпатської области Україны.

Географічноє положення

Приграничноє село Велятино находит ся в пару кілометру до юга уд Хуста, недалеко з курортом Шаян. Розположиння на р. Ярок, яка є притоком р. Тиса.

Легенда

Уже повно поколїнь передає ся в селови Велятино нарōдна легенда, про главаря опришкув Пинтю, якого прозвали Велетом за його силу. В легендї розказує ся, як Пинтя устрілом із диривяної гарматы розбив камняный замок, што належав панам — Хустськый замок.

Велятинці рахуют, што сись устріл быв вчиненый з місної горы Чебринь. Якшо вірити легенді то й самоє село заснував не кусь-там, а сам Пинтя Велет. Завто й назвали «Велятино» — на його чисть.

За другов версійов Велятино было засновано першыми поселенцями, што пряталися уд пану, у сих непрōхōдный хащах. Сих мужньых та гордых бунтарюв, называли велетами. Удсі й пушла назва — Велятино.

Легенда легендов, айбо Пинтя — історичный персонаж. В архівных документах, є доказы, што Пинтя быв одным из главарю селянського востання на Марамороши у 1703 — 1711 годах. Годно быти, што загоны Пинтї базїрувалися в хащах коло сел Крива — Велятино. Всї дорогы, пудходящі для переміщення урядовых каральных загону, нахōдилися на правому березі Тисы. Перейти на другый берег повноводної з частыми розливами рікы мош было лиш з помочи паромної переправы і то лиш при файнуй погодї. До того йще, Велятино было удгорожено уд другых сел непроходимов, заросшов хашов тай горным хребтом высотов 600-800м.

Храмы

У Велятині сут два православні храмы: Свято-Параскевськый (1700) тай Свято-Іллінськый (1930)

Церква св. матирі Параскы. 1876. (УПЦ)

Парохія существує з 1700 года.

У 1751 годї говорится про диривяну церкув, вкрыту шинґами, в котруй є усї образы і книгы. Престольный хрест, свічкы і дароносиця были диривянї.

У 1775 годї споминатся стара диривяна церква св. матирі Параскы, з двома звōнами, вчинену з «май сильных и май грубых брусу», стріху было треба починити.

Типирь в селови стуїт велика мурована базилічна церква. В даякых джерелах датов стройкы є 1895 гуд.

Референції

Навигация по Хустскому району (до р. 2020)

Районный центер (в район не входить): Хуст
Мѣстечка: Вышково

Села: Александровка • Березово • Боронява • Велятино • Вертеп • Гонцош • Горинчово • Данилово • Дѣлок • Драгово • Забережь • Забродь • Залом • Золотарьово • Иза • Каллӯв • Карповтлаш • Кычерелы • Копашново • Кошельово • Крайное • Крайниково • Крива • Кривый • Кутлаш • Липецка Поляна • Липовиць • Липча • Лунка • Медвежый • Модьорош • Монастырець • Нанково • Нижне Селище • Нижный Быстрый • Облаз • Ожоверх • Ольшаны • Осава • Поляна • Посѣчь • Поточок • Противень • Ракош • Рокосово • Ряпѣдь • Слоповый • Сокырниця • Становець • Стебльовка • Сюрюк • Тополин • Хустиць • Шаян • Шырокоє (Хустськый район • Яблоновка