Україньска людова републіка

Україньска людова републіка, УЛР (укр. Українська Народна Республіка, УНР) — україньскый штат, з головным містом в Кієві, котрый быв заложеный почас Першой світовой войны і Октобровой револуції. Екзістовав в роках 1917—1921 і контроловав теріторії середнёй, выходной і южной Україны. Постала на містї юго-западных ґуберній Російской імперії, населеных особливо саме Українцями. До апріля року 1918 во главі Централнов радов УЛР на главі з Михайлом Грушевскым, по децембрї року 1918 — Діректоріёв УЛР, котра одстранила од влады Павла Скоропадьского — гетмана Україньского штату.

Україньска людова републіка укр. Українська Народна Республіка ↓ 1917 – 1921 ↓ застава герб
Гимна: Іщі не вмерла Україна
География Теріторія, на котры претендовала УЛР были представлены на Паріжскій мірный конференції
Главный город	Кієв
Розлога	850 000 km² 1918
Обывательство
Языкы	україньскый
Набоженство	православіє, ґрекокатолицізм
Державна организация
Форма влады	унітарна републіка
Валута	карбованець, гривня
Голова ЦРУ	Михайло Грушевскый (1917—1918)
Голова Діректорії УЛР	Володимир Винниченко (1918—1919) Симон Петлюра (1919—1921)
Взник	20. новембра 1917
Заник	фебруар 1921
Предходникы: Російска републіка Западноукраинска людова република Україньскый штат Наступникы: Рѣчь Посполита II. Чеськословеньско Румуньске кралёвство УССР РСФСР

Історія

Плакат року 1917: укр. «Своїй хаті своя правда і сила, і воля»

Україньска людова републіка (УЛР) была выголошена в Кієві 7. (20.) новембра 1917 по большевицькой октобровой револуції в якости автономной републікы в складї Російской републікы. 22. януара 1918 УЛР выголосила свою независлость.

По выголошеню независлости УЛР уклала Брестьскый мир з штатами Четверного союзу (Централны силы) в фебруарї 1918, же вызначала УЛР як независлый штат. Єдным з ключовых добыток УЛР было заложіня закону про особну людову културну автономію, котрый быв розробеный Олександром Шулгіным та Мойше Зілберфарбом і надавав політічны права народностным меншынам.

Западноукраїньска людова републіка (ЗУЛР) выголосила про свою независлость 1. новембра 1918 по розпаду Австро-Угорьской імперії. 22. януара 1919 одбыло ся споїня УЛР і ЗУЛР, але тото было веце сімболічным актом, же обидві републікы мали розлічны політічны і соціалны традіції і ся били окреме: ЗУЛР воёвала з Польсков, а УЛР з совєтьскыма і російскыма силами.

УЛР была до року 1920, кедь єй влада была змушена піти в екзіл. Штатны сили продовжовали бити ся до року 1921, покы УЛР не была остаточно включена до складу СССР як Україньска совєтьска соціалістічна републіка в роцї 1922. Влада УЛР в екзілї была до одновлїня независлости Україны в роцї 1991, кедь послїдный презідент УЛР в екзілї Микола Плавюк передав свою владу першім презіденту независлой Україны Леоніду Кравчуку.

Адміністратівне дїлїня

Дїлїня УЛР

1. Підляшя
2. Волинь
3. Погорина
4. Дреговицька земля
5. Деревска земля
6. Кієв
7. Чернїгівщіна
8. Северщіна
9. Посеймя
10. Слобожанщіна
11. Харьків
12. Донечіна
13. Подоня
14. Половецька земля
15. Азовска земля
16. Запоріжя 17. Нове Запоріжя
18. Поморя
19. Одеса
20. Поднїстровя
21. Брацлавщіна
22. Подолія
23. Болоховска земля
24. Порося
25. Побужя
26. Черкасы
27. Переяславщіна
28. Посуля
29. Полтавщіна
30. Самарьска земля
31. Низ
32. Сїч

4. марца 1918 україньска влада прияла закон про адміністратівно теріторіалне дїлїня Україны. Закон зазначав, де Україна подїлена на 32 землї, котры є в публікації одповідных земств. Той закон не быв доконця выконаный, же 29. апріля 1918 в Кієві став ся антісоціалістічный переворот, по якім гетман Павло Скоропадьскый повернув реформу до ґуберньского тіпу управлїня.