Гімна Україны

Гімна Україны (укр. Гімн України), або Іщі не вмерла Україны (укр. Ще не вмерла України) — штатный гімна Україны. Сам текст написаный поетом Павлом Чубиньскым в роцї 1862. Гімна быв покладеный на мелодію Михайла Вербицького в роцї 1863. В роцї 1917 быв штатным гімном УЛР. Быв знову приятый 15. януара 1992, а сам текст гімна быв приятый 6. марца 2003.

Текст

Верзія 1915

од року 2003

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

до року 2003

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,

Ще нам, браття-українці, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

I покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем браття, всі за волю, від Сяну до Дону,

В ріднім краю панувати не дамо ні кому.

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще на нашій Україні доленька наспіє.

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже.

За Карпати відіб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж ворогами.