Славяньскы назвы місяцїв
Славяньскы назвы місяцїв — назва місяцїв року в славяньскых языках.
В многых славяньскых языках назва місяцїв має славяньске походжіня. Єднако меджі такыма назвами в розлічных языках не є взаємно-єднозначной одповідности; часом они ани зрушены на єден місяць в розлічных языках Славян. Білоруськый, польскый, україньскый, чеськый языкы і хорватьскый штандарт сербохорватьского языка поужыває славяньскы назвы (причім в польскім языку про марца і мая поужыває ся латиньскы назвы). Горнолужицькый язык має свою (другу од общеславяньской) сістему найменованя місяцїв, але пережыває поужываня латиньскых найменовань. Не поужыває ся офіціално славяньскы назвы місяцїв в булгарьскій, македоньскій, російскій, русиньскій, словацькій языках і в сербскім штандарті сербохорватьского языка — у тых языках поужываю ся назвы місяцїв взяты з латины. В словіньскім языку є обидві сістемы, латиньска і славяньска, котры ся екзістує паралельно. В литовскім языку ся сохранили балтіцькы назвы місяцїв, часточно одповідає з славяньскыма, што позволёває припустити, што часть тых назв походить іщі к часам балтіцько-славяньского єдинства. Некотры з литовскых назв, взяты, калькованы в VIII.—XV. сторочах з руського языка (урядным языком в Великім князївстві Литовскім і Польскім кралёвстві на землях Руси).
Місяцї весны
едітоватиСушец/сухой
едітоватиМалоснїговый місяць
Березень
едітоватиЧас напышнявіня пупка берез
Цветень/кветень
едітоватиЧас цвітя
Травень
едітоватиЧас росту травы
- Май: словін. veliki traven, укр. травень, білор. травень, булг. тръвен
- Апріль: словін. mali traven, хорв. travanj, макед. тревен
Другы
едітоватиМісяцї лїта
едітоватиЧервень
едітоватиЗа єднов з верзій, тот місяць одержав назву од черваків, з котрых робили червену фарбу; по другой верзії, суть ларвы пчол; по третїй верзії — із-за того, што в точас появлёвати ся червены ягоды и квіты.
- Юн: чес. červen, булг. червеник, укр. червень, білор. чэрвень, пол. czerwiec
- Юл: чес. červenec, булг. чръвенъ
Липень
едітоватиЧас цвітованя липы
Назва, повязаны с жатвой
едітоватиСерпень (также жнівень, жнівец, житар) — час жатвы.
- Авґуст: словін. mali srpan, укр. серпень, пол. sierpień, чес. srpen, білор. жнівень, верхнелуж. žnjenc, макед. жетвар?, лит. rugpjūtis (rugis «рожь» + pjūtis «жатва»)
- Юл: словін. veliki srpan, булг. сърпен, хорв. srpanj
- Юн: макед. житар
- ?: булг. жетар
Зарев
едітоватиДругы
едітоватиМісяцї восени
едітоватиВересень
едітоватиЧас цвітованя вреса
Рюен
едітоватиЛистопад
едітоватиЧас новембра
- Новембер: укр. листопад, білор. лістапад, пол. listopad, чес. listopad, словін. listopad, лит. lapkritis (< lapas «лист» + kristi «падати»)
- Октобер: хорв. listopad, булг. листопад, макед. листопад
Другы
едітоватиЗберательство грозна
Жовтый цвіт листів
Переробка вівса/лена/коноплї
- білор. кастрычнік «октобер» (од назвы костріцї — продукта переробкы лена, коноплі и т. д.)
- пол. październik «октобер» (од пол. paździerze — тыж)
- лит. spalis «октобер» (spalis з тым самым значіням)
Місяцї зимы
едітоватиГрудень
едітовати- Децембер: укр. грудень, пол. grudzień, словін. gruden, літ. gruodis (gruodas «застывша грудками земля»)
- Новембер: булг. груден
Снежник
едітоватиМісяць снїгу
Просинец
едітоватиСечень
едітоватиЧас рубкы
Лютень/лютый
едітоватиСтудень
едітоватиТотожна назва не є общій сістемы розлогы
Праславяньска сістема
едітоватиВ. Шаур так обновляє праславяньскы назвы дванадцяты місяцїв, покладає, што іншы — підрядны:
- *berzьnь (берзень) — марец
- *květьnь (кветень) — апріль
- *travьnь (травень) — май
- *čьrvьnь (червень) — юн
- *lipьnь (липень) — юл
- *sьrpьnь (серпень) — авґуст
- *versьnь (версень) — септембер
- *ruјьnь (руень) — октобер
- *listopadъ (листопад) — новембер
- *grudьnь (грудень) — децембер
- *prosinьcь (просинець) — януар
- *sěčьnь (сечень) — фебруар
Табліця порівнаня назв
едітоватиРеференції: В порівнаный табліцї выше є одказы на релевантны статї Вікісловника. Староруськы назвы цітованы по «Остромирову Евангелию» 1056—1057 рр., «Синодальному Евангелию» 1143 г.[1], даты XIII ст.[2], каноніка XV. ст.[3], в котрых староруськы назвы всіх місяцїв ся збігають, кореловать ся меджі собов
См. тыж
едітоватиРеференції
едітовати- ↑ Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444.. https://books.google.ru/books?id=uTRNAAAAcAAJ&hl=ru&pg=PA443#v=onepage&q&f=false. [перевірено 2020-12-29].
- ↑ Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы... Варшава, 1870. Стб. 1146
- ↑ Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части.
Література
едітовати- Вялкина Л. В. Славянские названия месяцев // Общеславянский лингвистический атлас. Материалы и исследования. 1970. — М.: Наука, 1972. — С. 265—279.
- Гусев В. Е. Названия времен года и месяцев у славян // Очерки славянской культуры
- Гусев В. Е. О реконструкции праславянского календаря (к проблеме этногенеза славян) // Советская этнография. — 1978. — № 6. — С. 132—143.
- Кравців Б. Народний календар // Енциклопедія українознавства. — Париж, Нью-Йорк: 1966. — Т. 5. — 1697—1698.
- Критенко А. П. Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. — К.: Академія наук УРСР, 1959. — Т. 9. — С. 246. (переиздание. — 1982. — Т. 7. — С. 39.)
- Максимович М. А. Дни и месяцы украинского селянина // Собрание сочинений. — К.: Тип. М. П. Фрица, 1877. — Т. II. — С. 463—524.
- Німчук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — К.: Наукова думка, 1992. — 412 с.
- Толстая С. М. Месяцы // Славянские древности. — М.: Международные отношения, 2004. — Т. 3. — С. 236—241.
- Шаур В.. К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев // Наука. — М.: Этимология 1971, 1973.
- Hołyńska-Baranowa T. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. — 129 s.