Язык Паноньскых Русинів

Язык Пано́ньскых (або Бачва́ньскых) Русинів, паноньско-русиньскый язык (панон.-русин. руски язик, руска бешеда) є реґіоналный варіант русиньского языка[2], котрым бісїдують Паноньскы Русины, жыючы в Бачцї, Срімі (Сербія) і Славонії (Хорватія). Подля 24. Штатуту Автономной покраїны Войводины признавать русиньскый язык єдным із шести урядных языків покраїны.[3]

Язык Паноньскых Русинів
руски язик, руска бешеда
Говорить ся ним в  Сербія
 Хорватія (Славонія)
Цалково говорцїв приближно 20.000
Языкова родина індоевропска
Писмо Кіріліця (паноньскый алфавіт)
Офіціалный статус
Урядный язык в  Сербія
( Войводина)[1]
Реґулованый Штатут Войводины[sr]
Языковы коды
ISO 639-1
ISO 639-2
ISO 639-3 rsk
Уряд пріматора Нового Саду написаный у 4 урядных языках Войводины: сербскім, мадярьскім, словеньскім і языком Паноньскых Русинів
Сімбол чеперушкы

Історія

едітовати

В роцї 2022 тот язык дістав властный код rsk в Меджінародній орґанізації по штандартізації (ISO) з назвов руски/руснацки язик (анґл. Ruthenian/Rusnak language). Передтым ся поужывав код rue, котрый належыть русиньскому языку (анґл. Rusyn).[4]

14. октобра 2024 із Інкубатора на основный сайт была перенесена Вікіпедія у тім языку, котра тыж мать код rsk.[5]

Ґраматіка і алфавіт

едітовати

Нормы языка паноньскых русинів закріплены у роботах Миколы Кочіша:„Правопис руского язика“ (1971) і „Ґраматика руского язика“ (1974).

Алфавіт языка Паноньскых Русинів мать 32 буквы. Головнов розликов міджі ним і алфавітом пряшівскых русинів, лемків ці векшынов алфавітів підкарпатьскых русинів є одсутство буквы „Ы“.

Алфавіт
А а Б б В в Г г Ґ ґ Д д Е е Є є
Ж ж З з И и Ї ї Й й К к Л л М м
Н н О о П п Р р С с Т т У у Ф ф
Х х Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ю ю Я я ь

Ґалерія

едітовати

Референції

едітовати