Відкрити головне меню

Михаил Врабель

педагог, новинарь, фолклориста


Михаил Врабель (Вырава, жупа Земплин, Австро-Мадярска Монархия, 20. новембер 1866Будапешт, Мадярске Кралевство, 4. януар 1923) —школскый учитель, фолклориста, новинарь, выдаватель.

Врабель Михаил
Рытовина непознатого автора ХIХ. ст.
Уроджѣня 20. новембер 1866
Вырава, жупа Земплин, Австро-Мадярска Монархия
Умертя 4. януар 1923, у вѣку 56 рокы
Будапешт, Мадярске Кралевство
Псевдоним Иван Газда, V. M., В-ль
Занятя педагог, фолклориста, новинарь
Язык творов руськый
Народность Русин
Родом з Пряшовщины
Подданство австро-мадярске
Жанры публицистика, фолклор

БиографияРедагувати

Михаил Врабель родив ся в священничой родинѣ и выучив ся в Унгварской греко-католицкой учительской семинарии (1887). Учительовав од зачатку на Земплинѣ, а в роках 1888–1898 в Руски Керестурѣ, Вербасѣ и Нови Садѣ. В роках 1898–1918 быв редактором руськой новинкы Недѣля (Будапешт), котру выдавала мадярска Министерия земледѣлства про руськых сельскых газдов. В новинцѣ, писаной добрым народным языком, окрем газдовскых тем появляли ся творы подкарпатскых писателей и товмачѣня з украинской и русской литературы (Марка Вовчка, Л. Глѣбова, С. Руданского, В. Стефаника, Л. Толстого, Ю. Федьковича, А. Чехова, Т. Шевченка и др.), фолклор. Яко прилогу ку Недѣли од року 1908 выдавав и рочный календарь Пріятель селянъ. Выдав Букварь (1898, в тогдышном духу язычием), котрый выдержав четыри выданя (до 1910). Умер в Будапештѣ.

Фаховы публикацииРедагувати

Быв автором многых статей на темы истории, културы, етнографии, фолклора и сполоченского живота Русинов. Первы записы народных спѣванок од М. Врабеля появили ся в журналѣ Листокъ Евгена Фенцика (1887 №8, 1888 №3). В фаховом журналѣ Ethnographia, котрый зачав выходити року 1890 (по мадярскы), подав статью о вечорницях, свадьбах у бачванскых Русинов и записы их спѣванок (1891, №2 ), народны переказы за короля Матяша (1893, №4).

Фолклорны зберькы М. ВрабеляРедагувати

  • Русскій соловей . Унгваръ, 1890. 176 с.
  • Угро-русски народны спѣванки. Будапештъ, 1900. 320 с.
    Року 2014 коштом добродѣйкы панѣ Наталии Гаттас (ЗША)
в Ужгородѣ перевыданы обѣ тоты зберькы еднов книжков.[1]

ЖерелаРедагувати

  • Маґочій П.Р., Поп И. Врабель Михайло // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород, 2010. С. 102.
  • Мушинка М. До 100-річчя з дня народження Михайла Врабеля // Дружно вперед. 1966. № 12.
  • Павленко Г. Врабель Михайло Андрійович (1866-1923) // Г. Павленко Діячі історії, науки і культури Закарпаття : Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. Сс. 39-40.
  • Поп, И. Врабель Михаил // И. Поп. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : изд-во В. Падяка, 2001. С. 122.
  • Рамач Я. Учительованє Михайла Врабеля у Новим Садзе (1895–1898) // Шветлосц, XXIX, 1991. Сс. 48–66.
  • Хланта, І. Врабель Михайло Андрійович // Енциклопедія Закарпаття : визначні особи XX століття / наук. ред. О. Д. Довганич. – Ужгород : Гражда, 2007. – Сс. 74-75.

ОдказыРедагувати

  • Укажкы зо зберок Михаила Врабеля. [[1]]
  • С. Федака. Соловей-фенікс. (Рецензия на перевыданя Врабеля). [[2]]
  • П. Медвідь. 150 років од народжіня Михаіла Врабеля. [[3]]

РеференцииРедагувати

  1. М.А. Врабель. Русскій соловей — Угро-русски нароны спѣванки. Ужгород, 2014