Михаил Врабель
Михаил Врабель (Вырава, жупа Земплин, Австро-Мадярска Монархия, 20. новембер 1866 — Будапешт, Мадярске Кралевство, 4. януар 1923) —школскый учитель, фолклориста, новинарь, выдаватель.
|
Врабель Михаил | |
|---|---|
| |
| Рытовина непознатого автора ХIХ. ст. | |
| Уроджѣня | 20. новембер 1866 Вырава, жупа Земплин, Австро-Мадярска Монархия |
| Умертя | 4. януар 1923, у вѣку 56 рокы Будапешт, Мадярске Кралевство |
| Псевдоним | Иван Газда, V. M., В-ль |
| Занятя | педагог, фолклориста, новинарь |
| Язык творох | руськый |
| Народность | Русин |
| Родом | з Пряшовщины |
| Горожанство | австро-мадярске |
| Жанры | публицистика, фолклор |
| GKG:/g/11fr3sqwq8;
| |
Биография
едітоватиМихаил Врабель родив ся в священничой родинѣ и выучив ся в Унгварской греко-католицкой учительской семинарии (1887). Учительовав од зачатку на Земплинѣ, а в роках 1888–1898 в Руски Керестурѣ, Вербасѣ и Нови Садѣ. В роках 1898–1918 быв редактором руськой новинкы Недѣля (Будапешт), котру выдавала мадярска Министерия земледѣлства про руськых сельскых газдов. В новинцѣ, писаной добрым народным языком, окрем газдовскых тем появляли ся творы подкарпатскых писателей и товмачѣня з украинской и русской литературы (Марка Вовчка, Л. Глѣбова, С. Руданского, В. Стефаника, Л. Толстого, Ю. Федьковича, А. Чехова, Т. Шевченка и др.), фолклор. Яко прилогу ку Недѣли од року 1908 выдавав и рочный календарь Пріятель селянъ. Выдав Букварь (1898, в тогдышном духу язычием), котрый выдержав четыри выданя (до 1910). Умер в Будапештѣ.
Фаховы публикации
едітоватиБыв автором многых статей на темы истории, културы, етнографии, фолклора и сполоченского живота Русинов. Первы записы народных спѣванок од М. Врабеля появили ся в журналѣ Листокъ Евгена Фенцика (1887 №8, 1888 №3). В фаховом журналѣ Ethnographia, котрый зачав выходити року 1890 (по мадярскы), подав статью о вечорницях, свадьбах у бачванскых Русинов и записы их спѣванок (1891, №2 ), народны переказы за короля Матяша (1893, №4).
Фолклорны зберькы М. Врабеля
едітовати- Русскій соловей . Унгваръ, 1890. 176 с.
- Угро-русски народны спѣванки. Будапештъ, 1900. 320 с.
Фолклорна зберька Русскій соловей была первов книжков в истории бачванскых Русинох, выданов их властнов бесѣдов.[1] Року 2014 коштом добродѣйкы панѣ Наталии Гаттас (ЗША) в Ужгородѣ перевыданы обѣ тоты зберькы еднов книжков.[2]
Жерела
едітовати- Маґочій П.Р., Поп И. Врабель Михайло // Енциклопедія історії та культури карпатських русинів. Ужгород, 2010. С. 102.
- Мушинка М. До 100-річчя з дня народження Михайла Врабеля // Дружно вперед. 1966. № 12.
- Павленко Г. Врабель Михайло Андрійович (1866-1923) // Г. Павленко Діячі історії, науки і культури Закарпаття : Малий енциклопедичний словник. Ужгород, 1999. Сс. 39–40.
- Поп, И. Врабель Михаил // И. Поп. Энциклопедия Подкарпатской Руси. – Ужгород : изд-во В. Падяка, 2001. С. 122.
- Рамач Я. Учительованє Михайла Врабеля у Новим Садзе (1895–1898) // Шветлосц, XXIX, 1991. Сс. 48–66.
- Хланта, І. Врабель Михайло Андрійович // Енциклопедія Закарпаття : визначні особи XX століття / наук. ред. О. Д. Довганич. – Ужгород : Гражда, 2007. – Сс. 74–75.
- Микола М. Цап: Столїтиє «Русского соловея» //Народни календар 1990 — Нови Сад: Руске слово, 1989 Сс. 47–50
Одказы
едітовати- Укажкы зо зберок Михаила Врабеля. [1]
- С. Федака. Соловей-фенікс. (Рецензия на перевыданя Врабеля). [2]
- П. Медвідь. 150 років од народжіня Михаіла Врабеля. [3]
- Михайло Врабель: Учитель и културни дїяч медзи бачванскима Русинами. Новинарска асоцияция Руснацох (НАР). https://nar.org.rs/rue/mihaйlo-vrabelь/. [перевірено 2020-07-25].