Часослова

Часослова (лат. verbum) є змінна часть речі, яка выражать дїяня (іти), статус (лежати) або зміну статусу (зачервенїти).

Ґраматічны катеґорії часослов

Часослова годен часовати, у векшынї языків своёв формов выражають:

• особу,
• чісло,
• час,
• способ,
• рід,
• вид,

Особа

Тіпічно екзістують три катеґорії особы, котры означають одношіня дїяня к субєктови:

• перша особа
• друга особа
• третя особа

Чісло

Чісло (numerus) є ґраматічна катеґорія, котра выражать чісло субєктів дїяня.

Час

Час (tempus) в лінґвістіцї значіть часослово выражаюче часовый момент, у котрім дїя ся учінила/чінить/буде чінити. В різных языках ся можуть часы дїлити на актуалны (минулый, теперішнїй, будучій) і релатівны (напр. передминулый, передтерперішнїй, передбудучій), котры служать на выражаня передчасности ці наслїдности дїй.

Способ

Способ (modus) є катеґоріов часослова, котре пописує одношіня часослова і реалности ці умыслу.

Русинчіна розлишує лем способ ознамовый, условный і росказовый, дакотры языкы мають сістему часословных способів зложытїшу.

Рід

Часословный рід (genus verbi) є катеґорія часослова. Звычайно є в різных языках двоїтый, а то актів і пасів.

Вид

Вид (aspekt) є катеґоріов часослова, котра выражать, же часословне дїяня ся усвідомлює:

• огранічене, цілостне
• протїкаюче, неогранічене

Література

• Василь Ябур, Анна Плїшкова. Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка — 1. — Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. — С. 76-83. — 288 с. — ISBN 978-80-88769-77-4.

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Sloveso на чеській Вікіпедії.

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.