Часослова
Часослова (лат. verbum) є змінна часть речі, яка выражать дїяня (іти), статус (лежати) або зміну статусу (зачервенїти).
Ґраматічны катеґорії часословРедагувати
Часослова годен часовати, у векшынї языків своёв формов выражають:
- особу,
- чісло,
- час,
- способ,
- рід,
- вид,
ОсобаРедагувати
Тіпічно екзістують три катеґорії особы, котры означають одношіня дїяня к субєктови:
- перша особа
- друга особа
- третя особа
ЧіслоРедагувати
Чісло (numerus) є ґраматічна катеґорія, котра выражать чісло субєктів дїяня.
ЧасРедагувати
Час (tempus) в лінґвістіцї значіть часослово выражаюче часовый момент, у котрім дїя ся учінила/чінить/буде чінити. В різных языках ся можуть часы дїлити на актуалны (минулый, теперішнїй, будучій) і релатівны (напр. передминулый, передтерперішнїй, передбудучій), котры служать на выражаня передчасности ці наслїдности дїй.
СпособРедагувати
Способ (modus) є катеґоріов часослова, котре пописує одношіня часослова і реалности ці умыслу.
Русинчіна розлишує лем способ ознамовый, условный і росказовый, дакотры языкы мають сістему часословных способів зложытїшу.
РідРедагувати
Часословный рід (genus verbi) є катеґорія часослова. Звычайно є в різных языках двоїтый, а то актів і пасів.
ВидРедагувати
Вид (aspekt) є катеґоріов часослова, котра выражать, же часословне дїяня ся усвідомлює:
- огранічене, цілостне
- протїкаюче, неогранічене
ЛітератураРедагувати
- Василь Ябур, Анна Плїшкова. Русиньскый язык про 1. - 4. класу середнїх школ із навчалным русиньскым языком і з навчанём русиньского языка — 1. — Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2007. — С. 76-83. — 288 с. — ISBN 978-80-88769-77-4.
РеференціїРедагувати
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Sloveso на чеській Вікіпедії.
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.