Трискунчік

Трискунчік (Acrocephalus schoenobaenus) є середнї великый вид співака з родины Sylviidae.

Трискунчік

Трискунчік із жертвов

Acrocephalus schoenobaenus

Опис

Росте до довжкы 11,5–13 цм, роспятя крыл мірять 17–21 цм а важыть 10–15 ґ. Мать бурый, тмаво флякастый хырбет і крыла, чорно калене тимя, світлый спід тїла а білаву надочну смужку. Ногы суть сивы. Обі поглавя суть такых самых фарб, молоды птахы мають тмавы флякы на груди.

Самцї співають з вшелиякых вывысшеных місць або при лїтаню у вышцї дас 2–5 м, одкы помалы з розтягнутыма крылами ховзаво падають назад долов. Спів є голосный, переважно флавтовый, із шкрипавыма і пискавыма тонами і тіпічмым трилком „воід–воід“. Може тыж обсяговати імітації голосів другых видів птахів.

Росшырїня

Гнїздить у векшынї Европы а в западній а середнїй Азії выходно по западну Сібірь. Є то перелїтный вид із зимовищами в субсагарьскій Африцї, в меджах од Сенеґалу на западї по Етіопію на выходї а выход Капска в Югоафрицькій републіцї а северній Намібії.

Европска популація є одшацовована на 4,4-7,4 міліонів парів. Чіслено жыє головно в Росії (1,3–2,5 міліонів парів), Румунії (0,85–1,1 міліонів парів) а Булгарії (0,6–0,8 міліонів парів). На теріторії середнёй Европы гнїздить коло 315–593 тісяч парів.

Біотоп

Про гнїздїня преферує підмокнуты, густо зароснуты становища, головно краї вод і бажины з поростами тростинкы.

Страва

Страву глядать в низкій густій веґетації. Переважно жере хробакы; жере тыж павукы, слимакы а на осїнь і бобулї.

Гнїздїня

Поглавно дозрївать в другім роцї. Гнїздить 1x аж 2x за рік од мая до авґуста. Пары суть векшынов моноґамны, самцї але можуть быти біґамны або проміскуітны. Теріторії обсаджують такой на навернутю із зимовищ. Міскове гнїздо з листя і быля трав, котре внутрі стеле різныма мягкыма матеріалами, враховано квітя тростинкы або хлупів, будує сама саміця добрї скрыте низко в густій веґетації, звычайно до вышкы 50 цм над землёв. В єдній зношцї бывать (3–)4–6 бурых, густо дріно флякастых яєць з розмірами 18,0 x 13,5 мм. Час інкубації тырвать 13-15 днїв, на яйцях сидить лем саміця. Самець ся запоює аж до кормлїня молодять, котры опущають гнїздо по 10–12 днях. Далшы 1–2 тыжднї суть пак іщі докормованы мімо нёго.

Трискунчік ся у вольній природї дожывать коло 2 років, затля найвысше зазначеный вік быв в Фіньску а было то 10 років і єден місяць.

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Rákosník velký на чеській Вікіпедії.