Павукы (Araneae, Clerck 1757) — є ряд членистоногых быдел, што належать до класу павукоподобных, підтіпу Хеліцеровы. Знамых єсть близко 41000 видів[1], порозлїзаных по вшыткій Земли за вынятком Антарктіды, океанів і морь. В Галичінї і Україньскых Карпатах знамых 78 видів з 15-и родин[2]. Павукы суть обліґатными драпежниками, котры ся жывлять різноманітнов быдловов стравов. Єдиным рослиноїдным видом, раціон якого на 90% складають тільця Белта (особливы выдїлїня листків акацій), є Багіра Кіплінґа (Bagheera kiplingi Peckham & Peckham, 1896)[3][4]. Розміры павуків колышуть од 0,8 мм до 150 мм. Отискы першых досправдовых павуків ся датують до камяновугельным періодом — 318—299 млн. років тому, а подобны быдла до павуків, котры способны были плести павучіну — до девоньского періоду, 386 млн. років тому. Сучасны ґрупи павуків: Міґаломорфы (Mygalomorphae) та Аранеоморфы (Araneomorphae) выникли в тріасовім періодї близко 200 млн. років тому. Найсилнїшу отрову серед вшыткых быдел на земли мать павук каракурт.

РеференціїРедагувати

  1. Norman I. Platnick The World Spider Catalog American Museum of Natural History 2009
  2. FAUNA HALICIAE ET CARPATHIAE Фауна Галичини і Карпат. База даних. 2009
  3. Christopher J. Meehan, Eric J. Olson, and Robert L. Curry Exploitation of the Pseudomyrmex-Acacia mutualism by a predominantly vegetarian jumping spider (Bagheera kiplingi) // The 93rd ESA Annual Meeting
  4. Рослинноїдний павук

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Павуки на україньскій Вікіпедії.

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.

Вонкашнї лінкыРедагувати