Таджікістан (тадж. Тоҷикистон, [tɔdʒikisˈtɔn]), офіціално Република Таджікістан (Ҷумҳурии Тоҷикистон) — гориста країна в Середнюй Азії. Граничит из Афґаністаном на юзі, Узбекістаном на западі, Кірґізстаном на сівері тай Китайом на востоці.

Република Таджікістан
Ҷумҳурии Тоҷикистон
Головный город
(и майбулшый город)
Душанбе
38°33′N 68°48′E / 38.550°N 68.800°E / 38.550; 68.800
Офіціалні языкы таджіцькый
Форма влады
 -  президент Емомалі Рахмон
Територія
 -  вєдно 143 100 км2 (94.)
 -  водної поверьхности, % 1,8
Обывательство
 -  шацованя (2020) 9 537 645 (96.)
 -  густота 48,6 км2 (155.)
ГВР (ВВП) шацованя 2018. року
 -  вєдно 30,547 міліарда доларув США 
 -  на єдного жителя $3 354 
ІЛР (2018) 0,656 (середній
Валута Сомоні (TJS)
Часова зона UTC+5
Інтернет-домен .tj
Телефонный код +992

Територія Таджікістана была частьов многых держав и імперій, межи ними державы Ахеменідув и Сасанідув, Монґолська и пак Російська імперії. Таджікістан из теперішніми гатарами ся появив у Совітському союзі, спершу як автономна република в Узбекістані, пак уд 1929. года як окремішня совітська република. Скоро по независимости Таджікістана (9. септембра 1991) ся почала гражданська война (1992‑1997). Уд 1992. года в довжности главы державы є Емомалі Рахмон, фактично як авторітарный правитель.

Булшина жителюв сут таджікы подля народности и мусулмане подля реліґії. Економіка Таджікістана силно зависит уд пересылкы гроши из заробкув, майбулш из Росії (почти половка ГДП). Другыми важными секторами сут выроба памута тай алумінія.

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Tajikistan на анґліцькій Вікіпедії.

WikiLetraMini.png Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.