Дротинцѣ
Дро́тинцѣ, укр. Дротинці (до року 1946 Сѣрма) — село в Виноградовском районѣ[2] Закарпатской области Украины, подряджене Дротинской сельской радѣ.[3] В року 2020 Найвысша Рада Украины ликвидовала сельску раду и подрядила село Виноградовской териториалной громадѣ Береговского района.[4]
| Село Украины
Дротинцѣ
укр. Дротинці
|
Полога едітовати
Село лежить на правом березѣ Тисы, о 5 км на югозапад од бывшого районного центру и о 3 км од найближшой желѣзничной штации Фанчиково на линии Ужгород – Солотвина.[3]
Назва едітовати
Назва села походить од закладателя, котрым быв грофскый род Szirmay. В часѣ монголского впада до Европы еден витязь Raak зоз 38 членами свого рода бойовав по боку мадярского краля и загынув з векшов частьов своих сполубойовникох. За тоты заслугы достав грофскый титул и землѣ в жупах Боршод, Шариш, Земплин, Угоча и другых. Призвиско походить од лат. Sirmium (Срѣм). Трое сынове витязя, Ottobor, János и Cheburka, основали вецей сел з назвов Szirma, до котрой ся по часѣ додали розликовы префиксы.[5] Село в жупѣ Угоча достало префикс Tisza, од рѣкы, над котров лежить.[6]
История едітовати
Перва документована исторична споминка датована роком 1251.[3]
В року 1717 Сирма и околичны села были спустошены крымскыма Татарами. По тому пак их наново заселили Русины.[6]
При списованю року 1910 зоз 580 обывательох села были: 430 Русины, 90 Мадяре, 59 Нѣмцѣ, подля вѣры 458 грекокатолици, 65 израелиты, 30 римокатолици. До Трианона село належало притисянскому округу, мад. Tiszáninneni járás жупы Угоча.[7] В року 1910 грекокатолицка громада завершила ставбу мурованого храма, котрый быв высвяченый на Рождество Пресвятой Богородицѣ (21. септембра) на мѣстѣ старой деревяной церкви.[6]
При списованю року 1930 Сѣрма, мад. Tiszszirma мала 726 обывательох, а зоз них были: 605 Русины, 71 Евреи, 47 Мадяре, 3 чужоземцѣ. Ку грекокатолицкой громадѣ належав 601 вѣрник. В селѣ была русинска школа (2 класы).[8]
25. октобра 1944 Сѣрма выслободжена од нацистичной окупации Червенов армадов.[3] До 22. януара 1946 належала ку Закарпатской Украинѣ, а од того дня ку УССР. Влѣтѣ того року в ходѣ громадного переименованя населеных пунктох переименована на Дротинці.[9] В року 1949 влада заказала Грекокатолицку Церковь, а мѣстный парох о. Василь Микуляк быв засудженый на 25 рокы лагрох за то, же не переступив на православие, вернув ся в року 1956, але храм передали православным, а не вернули го ани по року 1989. Зато грекокатолици выставили собѣ иншый храм, котрый высвятив епископ Йоанн Семедий 19. септембра 1999.[6]
Вызнамны особы едітовати
- Юрий Костюк (1912 – 1998), подкарпатскый педагог, композитор и културный дѣятель.
Жерела и одказы едітовати
- Marosi Anita (2019.09.05). Kárpátalja anno: Tiszaszirma. Kárpátalja.ma. https://karpatalja.ma/sorozatok/karpatalja-anno/karpatalja-anno-tiszaszirma/. [перевірено 2022-03-09].мад.
- Szirmay. Révai nagy lexikona. 1925. Том XVII стор. 648. https://mek.oszk.hu/06700/06758/pdf/revai17_1.pdf. [перевірено 2022-03-09].мад.
- A történelmi Magyarország atlasza és adattára 1914 ISBN 963 85683 3 X Доступно онлайн мад.
- Достал, Ярослав. Підкарпатська Русь (Закарпаття періоду Чехословацької республіки: 1919–1938). Ужгород, «Карпати», 2014. ISBN 978-966-671-374-5 укр.
- Тронько П. и др. (ред.) Історія міст і сіл України. Том 7. Закарпатська область. К. 1969. укр. [1]
- Облікова картка на сайті ВРУ укр.
Референции едітовати
- ↑ Інформер Дротинці
- ↑ Од року 2020 инкорпорованый Береговскым районом.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Тронько П., с. 245.
- ↑ Облікова картка на сайті ВРУ
- ↑ Révai nagy lexikona
- ↑ 6,0 6,1 6,2 6,3 Marosi Anita
- ↑ A történelmi Magyarország
- ↑ Достал Я., с. 212.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Закарпатської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. https://uk.wikisource.org/wiki/Указ_Президії_Верховної_Ради_УРСР_від_25.6.1946_«Про_збереження_історичних_найменувань_та_уточнення_…_назв_…_Закарпатської_області». [перевірено 2022-03-09].укр.
Навигация по Виноградовскому району Районный центер: Виноградово
|