Шарішска жупа (лат. comitatus Sarossiensis, мад. Sáros vármegye, слов. Šarišská župa) была єднов з жуп (адміністратівных єдиніць) Угорьского кралёвства. Гранічіла з австрійсков коруннов землёв Галичінов і угорьскыма жупами Спіш, Абов і Земплін. У сучасности ся находить на северо-выходї Словакії.

Шарішска жупа
Comitatus Sarossiensis
Sáros vármegye
Жупа Угорьского кралёвства
13. стороча–1920

Герб of {{{common_name}}}
Герб

Location of {{{common_name}}}
столиця Пряшів
історія
 -  заоснована 13. стороча
 -  зрушена 4. юна 1920
розлога
 -  1910 3652 км2
населеня
 -  1910 174 600 
густота 47,8/км2
днесь часть Словакії

ДемоґрафіяРедагувати

 
Етнічна мапа Шарішской жупы подля списованя 1910. року. Северо-выходна часть, тзв. Верьхнїй Шаріш, є переважно заселена Русинами (фіалова барва на мапі), іншы части мають переважно словацьке населїня (зелена).

Подля списованя 1910. року жупа мала 161 989 жытелїв, котры ся приголосили ку такым материньскым языкам:

і такым конфесіям:

Окресы Редагувати

В роцї 1910. ся Шарішска жупа дїлила на такы окресы (мад. járás):

  Бардеёв (Bártfa)
  Пряшів (Eperjes)
  Свідник (Felsővízköz)
  Ґіралтівцї (Girált)
  Липаны (Héthárs)
  Сабінов (Kisszeben)
  Лемешані (Lemes)

і такы міста з маґістратами (rendezett tanácsú város):

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.