Степан Фодор
Степан Фодор, укр. Фо́дор Степа́н Степа́нович, мад. Fodor István; *2. новембер 1907, Нижня Грабовниця (днесь часть Чинадьова), Мадярске кральовство — †23. май 2000, Ужгород, Украина — вызнамный украинскый ботаник мадярского походжѣня, доктор биологичных наук, професор катедры ботаникы Ужгородской универзиты.[1]
| Степан Фодор | |
|---|---|
| укр. Фо́дор Степа́н Степа́нович | |
 Увидьте фото | |
| Имя при уроджѣню | Fodor Istvánмад. |
| Познатый як | ботаник, педагог, изгледовач флоры Карпат |
| Горожанство | СССР, Україна |
| Уроджѣня | новембра 2., 1907 |
| Нижня Грабовниця, Мадярске кральовство | |
| Упокоеня | мая 23., 2000 (92 р.) Ужгород, Украина |
| Похованя | Радванський цвинтар |
| Научна робота | |
| Сферы наук | ботаника |
| Ученый ступень | доктор биологичных наук, 1973 |
| Alma mater | Карлова универзита, 1934 |
| Узнаня | |
| ***
| |
Биография
едітоватиПоходив з мадярско-нѣмецкой родины з русинско-нѣмецко-мадярской Нижньой Грабовницѣ.[2] Отець му, Иштван Фодор (1874–1948), быв директор-учитель мѣстной школы, мати Анна Кершбаум (1882–1958), была з нѣмецкых колонистох, побрали ся в року 1905.[3]
Степан Фодор закончив реалну гимназию в Мукачовѣ (1919–1928) и природницку факулту Карловой универзиты в Празѣ (1928–1934). Выучовав природо- и землепис в ужгородской реалной гимназии.[1] Пак го пересунули до ужгородской дѣвочой гимназии, де залюбив ся до едной гимназисткы, Ирины Иванчо, з котров ся побрали в року 1938, як закончила гимназию. В року 1942 быв взятый до войска, в конци войны трафив до заятя, одкы вернув ся в року 1946.[3][4]
В Ужгородѣ ся в року 1946 отворила универзита, и там го взяли як научного сполупрацовника, а неодовго став ся директором новоствореной ботаничной заграды. В року 1956 в Киевской универзитѣ обгаив кандидатску дизертацию з темов Дендрофлора Закарпаття і шляхи її збагаченняукр., а в року 1973 в Московской универзитѣ — докторску з темов Флора Закарпатья и возможности ее использования в народном хозяйстверусс.. Активно працовав як професор катедры ботаникы до року 1987, коли пензионовав.[1]
Научна робота
едітоватиСтепан Фодор быв автором и сполуавтором понад 100 публикаций, серед котрых найпознатшы суть: "Флора Закарпаття" (1974), "Екзоти Карпат" (1985), "Ботанічні скарбниці Карпат" (1990). Розробив и читав курзы "Ботаника" (высшы ростлины), "Мѣстна флора", "Систематика высшых ростлин", "Еволуция высшых ростлин" и "Великый практикум з ботаникы". Быв научным ведучым вельох дипломных и курзовых робот, кандидатскых дизертаций.[5]
Сполоченска чинность
едітоватиСтепан Фодор быв активистом вельох сполоченскых организаций: членом редакчной колегии часопису "Tiscia" (Сегед, Мадярщина), ведучым секции "Памяткы природы" Закарпатской областной организации Украинского товаришства санованя природы, началником Ужгородского оддѣлѣня Московского общества изгледовачох природы (МОИП).[5]
Честь памяти
едітоватиНа честь Степана Фодора описаный новый вид Crepis fodorii Pénzes. В року 2007 в Ужгородѣ на его честь была юбилейна научна конференция, выданый юбилейный зборник "A Kárpátok büvöletében élt. Fodor István botanikus centenáriúmi emlékkönyve", а на хыжи, де бывав (на рогу Капитулной и Замковой), отворена памятна табла. За ним названый Научно-згледный центер Закарпатского мадярского инштитуту имени Ференца Ракоция ІІ. (Берегово).[5]
Выбер з публикаций
едітовати- Фодор С. С. Растительный покров Закарпатской области // Научные записки УжГУ. Ботаника.— 1956.— Т. 17.— С. 116–141.русс.
- Фодор С. С. Доповнення до флори Закарпаття, що підлягає охороні // Про охорону природи Карпат. — Ужгород: Карпати, 1973.— С. 98–114.укр.
- Фодор С. С. Флора Закарпаття.- Львів, 1974.укр.
- Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Екзоти Карпат.— Ужгород: Карпати, 1982.— 120 с.укр.
- Фодор С. С., Терлецький В. К., Гладун Я. Д. Ботанічні скарбниці Карпат, 1985.укр.
Жерела и одказы
едітовати- Fodor István, ifj., ред.. A Kárpátok buvoletében élt. Fodor István botanikus centenáriumi emlékkonyve. Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 2007. ISBN 978-963-9814-04-2. http://www.magtudin.org/Fodor_Istvan_A_Karpatok_buveleteben_elt.pdf. [перевірено 2022-11-04].мад.
- Андрик Є. Й., Когут Е. І., Шевера М. В.. Дослідники фітобіоти та мікробіоти України: Степан Степанович Фодор (1907–2000). Український ботанічний журнал 2017, 74(6). Стор. 599. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/175886/13-Andryk.pdf?sequence=1. [перевірено 2022-11-04].укр.
- Тетяна ЛІТЕРАТІ (10.07.2021). Втрачений Ужгород: історія життя ботаніка Степана Фодора (Фото). «Про Захід». https://prozahid.com/vtrachenyj-uzhhorod-istoriia-zhyttia-botanika-stepana-fodora-foto/?fbclid=IwAR0_IH_vcUbhTcL7tVGHC58pRQ-GypKlkn_ZglTL. [перевірено 2022-11-04].укр.
- М. Чубірко (2007). Патріарх закарпатської флористики (100 років від дня народження Степана Фодора) (PDF). Український ботанічний журнал — 2007. — Т. 64, № 5. Стор. 736–740. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/3736/Bot_5_2007_736-740.pdf?sequence=1. [перевірено 2022-11-04].укр.
- Чубірко М. М. (2008). Патріарх закарпатської флористики. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, Випуск 22, 2008. Стор. 235–238. https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/15565/1/ПАТРІАРХ%20ЗАКАРПАТСЬКОЇ%20ФЛОРИСТИКИ.pdf. [перевірено 2022-11-04].укр.
- Мемориальная доска в честь Фодора С.С. в г. Ужгород (Фото). 10 декабря, 2015. https://www.shukach.com/ru/node/49182. [перевірено 2022-11-04].русс.
Референции
едітовати- ↑ 1,0 1,1 1,2 М. Чубірко.
- ↑ Нижня Грабовниця, мад. Alsógereben в року 1910 мала 429 обыватели русинской, нѣмецкой и мадярской народности, подля Révai nagy lexikona. 1. köt., Budapest: Révai Testvérek Irodalmi Intézet Részvénytársaság, 1911; с. 483.мад.
- ↑ 3,0 3,1 Fodor István, ifj.
- ↑ Тетяна ЛІТЕРАТІ
- ↑ 5,0 5,1 5,2 Андрик Є. Й., Когут Е. І., Шевера М. В.