Петро Свѣтлик
Петро Свѣтлик, укр. Петро Михайлович Світлик, *1. марца 1901, Имстичово, жупа Берег, Мадярске кральовство – †2. септембра 1973, Бѣлкы (Закарпатска область), УССР — вызнамный подкарпатскый педагог и културный дѣятель.[1][2]
| Петро Свѣтлик | |
|---|---|
| укр. Петро Михайлович Світлик | |
 Увидьте фото | |
| Чинность | педагог, музикант |
| Уроджѣня | марца 1., 1901 |
| Имстичово, жупа Берег, Мадярске кральовство | |
| Упокоеня | септембра 2., 1973 (72 р.) |
| Бѣлкы (Закарпатска область), УССР | |
|
| |
Штудии
едітоватиПоходив з родины селянина Михайла Свѣтлика, котрый в роках 1901–1905 мусѣв быти на заробках в США, жебы годен утримовати родину. Петро Свѣтлик закончив 6-класну народну школу в Имстичовѣ (1914), Ужгородску горожанску школу (1920) и Ужгородску учительску семинарию (1925).[1][3] В часѣ штудий мав широкый круг интересох: история, землепис, краепис, музика; освоив языкы (идиш, мадярскый, нѣмецкый, словацкый, чешскый). Ещи в семинарии активно ся заинтересовав хоровым спѣвом и яко первый зоз семинаристох зачав дириговати хором на концертах (1923–1924).[1]
Педагогична робота
едітоватиПетро Свѣтлик, як зазначив в автобиографии, идеалом про себе поважовав роботу учителя. Перве мѣсто учителя достав в Кушници (1925).[2] Наступно учительовав во Великом Бычковѣ (1926–1928), Мукачовѣ (упражнительна школа при мукачовской учительской семинарии, 1928–1929), Новом Давыдковѣ (1929–1930).[1][2] Всягды, де учительовав, организовав хоры, записовав русинскы спѣванкы, легенды, пословицѣ и приказкы, иншы етнографичны материалы, выступовав на основѣ зобраного в часописах Наш родный край, Подкарпатска Русь.[3] В року 1930 Петро Свѣтлик достав атестацию квалификованого учителя горожанскых школ, склавши екзамены в Празѣ, а з 15 августа 1930 аж до пензии працовав в Бѣлковской школѣ.[4][2] В роках 1945–1963 быв директором Бѣлковской середньой школы.[3]
Музикант, етнограф, литератор
едітоватиНайвыразнѣйше зоставать в памяти як музикант: хормайстер, диригент, композитор и аранжер. Лишив по собѣ около 40 хоровых творох властного авторства, серед котрых выступуе и яко текстарь. Часть из них была записана и на грамофоновых плитах.[1] В року 1937 з великым успѣхом выступовав з хором Бѣлковской горожанкы в Празѣ, а того року там вышла и книга чешскых, словацкых и подкарпаторускых легенд, з литературно-етнографичныма записками Петра Свѣтлика и Семена Петрашка. Выступовав тыж зо своима «записками» на темы историчны, етнографичны, фолклорны и з властныма литературныма творами. На жаль тота сторона его творчости недоста проштудована.[4]
Жерела и одказы
едітовати- Михайло Алмашій: Світлик Петро //Алмашій, Михайло. Русинська педагогічна енциклопедія. — Ужгород: Карпатська Вежа, 2005. — 304 с. ISBN 966-2674-43-Xукр. С. 242
- Гомоннай В. В. Петро Михайлович Світлик //В. В. Гомоннай: Антологія педагогічної думки Закарпаття (ХІХ-ХХ ст.) — Ужгород: «Закарпаття», 1992 укр. Сс. 127–131
- Мадяр-Новак В. В.: Світлик Петро Михайлович //Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Закарпатський осередок НТШ. Під наук. ред. Довганича О. Д. — Ужгород: «Гражда», 2007 — 400 c. ISBN 978-966-8924-33-0 укр. Сс. 296–297
- Марія Келемен, Наталія Ребрик (01 березня 2011). Сьогодні виповнюється 110 років від дня народження Петра Світлика. Закарпаття онлайн. https://zakarpattya.net.ua/News/79911-Sohodni-vypovniuietsia-110-rokiv-vid-dnia-narodzhennia-Petra-Svitlyka. [перевірено 2021-03-09]. укр.