Паміро-Алай

Паміро-Алай — горна система на юго-востоцї Центральної Азії на юг уд Ферганської долины и на сївер уд Амудар'ї. Адміністративно находит ся на території Таджикистана, часточно — у Кырґызстанови (на сїверо-востоцї), Узбекистанови (на западови) и Туркменістанови (на юго-западї); восточный и часточно южный край заходит в Китай и Афґаністан. Складає ся з трьох основных частий: Гісаро-Алай, Таджицька депресія тай Памір.

Зарафшанськый хребет коло Анзобського перевала

Сїверными хребтами Паміро-Алая є Алайськый и Туркестанськый, які украшают из юга Ферганську долину. Уд лінії сих хребту в районови Матчинського горного вузла (высоты бульше 5600 м) удходит Зеравшанськый хребет, якый протїгат ся на запад май на юг Зеравшана. Для сих трьох хребту характернї зубчастї пасма, гострі вершины, горнольодовикові формы рельєфа. Уд Зеравшанського хребта з южного бока удходит могучый Гісарськый хребет.

На юг уд Гісарського хребта находит ся Таджицька депресія, у якуй находит ся много удносно невысокых складчастых хребту, што протїгают ся з сїверо-востока на юго-запад и юг-южный запад, в планови злегка выгнутых и зверненых горбу на сїверо-запад.

Паміро-Алай — май груба область горного оледянїня: туй нараховуют бульше 10 600 льодовику на площі 9820 км².

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

Удкликованя

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Паміро-Алай на україньскій Вікіпедії.