Иван Пастелий
Иван Пастелий, мад. Pásztélyi Ioann; *21. януар 1741, Мала Пастиль, жупа Унг, Мадярске кральовство – †1799, Унгвар — русинскый церковный и културный дѣятель, педагог, каноник, историк, поет.[1][2][3]
| Иван Пастелий | |
|---|---|
| Pásztélyi Ioann | |
 | |
| Чинность | каноник, историк, педагог |
| Горожанство | Російска імперія |
| Уроджѣня | януара 27., 1741 |
| Мала Пастиль, жупа Унг, Мадярске кральовство | |
| Упокоеня | 1799 |
| Унгвар, Мадярске кральовство | |
| Похованя | Мукачово |
 Иван Пастелий на ВікіскладѣGKG:/g/120ry1x8;
| |
Биография
едітоватиПоходив з родины священика.[2] Теологичне школованя достав в Унгварѣ, Будинѣ и Ягру.[4][1][2][3][5] Од року 1765 професор етикы Мукачовской духовной семинарии.[1][5] Позднѣйше священик в Гуменному, Хустѣ, каноник Мукачовской грекокатолицкой епархии.[4][1] В року 1787 епископ А. Бачинскый поклав го за генералного викаря новоствореного Пряшовского викариата з сѣдлиском в Кошицях.[1][5]
Але про Пастелия административна робота была беззначна и в року 1788 резигновав з того уряду. Яко каноник активно ся прилучив до бою за вывольнѣня Мукачовской грекокатолицкой епархии од патроната римокатолицкых бискупох Ягра.[5]
Творба
едітоватиНайвекшым приносом Пастелия ку историчной науцѣ были его латинскоязычны роботы Historia Dioecesis Munkatsiensis (История Мукачовской епархии), яку М. Лучкай зашорив яко 5. том до своей 6-томной Истории карпатскых Русинох, пак De origine Ruthenorum (О походжѣню Русинох), рукопис котрой хранить ся в Державном архивѣ Закарпатской области.[4] В них обстоюе автохтонность Русинох и их право на самостатну диецезию.[5]
З поетичной творбы до нас дойшов лем верш Пѣснь пастыря душевнаго, познатый тыж яко Пѣснь Пастелия, котрый найскорше опубликовав М. Драгоманов в журналѣ Житє і слово, Львов, 1894, т. І, сс. 452–453. Верш написаный людовов бесѣдов, призвиско автора ся вычитуе з акростиха.[2][6]
Жерела и одказы
едітовати- Данилюк Д. Д.: Пастелій Іван (1741–1799) //Енциклопедія історії України : у 10 т. / Смолій В. и др. (ред.). Інститут історії України НАНУ. — К. : Наук. думка, 2011 Том 8. ISBN 978-966-00-1142-7 укр. с. 85 Одчитане: 25.01.2021
- Ковач, Ф.: Пастелій Іван //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. С. 260.
- Мишанич О. В.: Іван Пастелій //На Верховині. Збірник творів письменників дорадянського Закарпаття.— Ужгород: Карпати, 1984 — 528 с. укр. Сс. 499–500.
- Павленко Г. В.: Пастелій Іван // Павленко, Г. Діячі історії, науки і культури Закарпаття : малий енцикл. слов. – Ужгород, 1999. – С. 136.
- Иван Поп: Пастелий Иоанн (Pásztélyi Ioann) // Поп, Иван. Энциклопедия Подкарпатской Руси. — Ужгород: Изд-во В.Падяка, 2001. — 431 с. ISBN 966-7838-23-4 русс. С. 295.