Вікіпедія:Статя тыждня/2020/05
Юлій Ставровскый-Попрадов, (18. януара 1850, Сулин - 27. марца 1899, Чертижне) - русиньскый будитель, поет, фолклоріста, публіціста, етноґраф, ґрекокатолицькый священик.
Творба Ю. Ставровского-Попрадова складать ся з лірічной поезії, етноґрафічных начерків і фолклорных записів. Публиковав на сторінках сучасных ёму підкарпатьскых новинок і часописів: „Свѣтъ‟, „Новый свѣт‟, „Карпатъ‟, „Листокъ‟, але тыж в мадярьскоязычній періодіцї. Продовжуючі традіцію народных будителїв старшого поколїня, він вызывать Русинів „научіти ся самых себе‟. Тото пересвідчіня одбито в ёго статях о фолклорї і звыках свого народу: „Очерки изъ Подкарпатской Руси‟ (1872), „Сказкы изъ спишской Руси‟ (1872), „Ярмарка въ одномъ городѣ вышнаго Спиша‟ (1872), „Работа со льномъ и полотном у спишскихъ русскихъ‟ і іншых.
Ставровскый во своих языковых симпатиях еднозначно и усвѣдомено ишов традичнов дорогов, указанов Духновичом, Што веце, такый погляд роздѣляли не лем его колегы и окружѣня, але и тогдышна наука Мадярщины. Зато, неисторичне е тверджѣня, же причинов його русофилства была ограниченость Ставровского.