Сімбол чеперушкы

 

Ба́р (чорн. Бар/Bar) (серб. Бар) (іт. Antivari) (алб. Tivari) (венет. Var) (босн. Bar) — варош у Чорнӯв Горі, на берегови Ядраньского моря. Адміністративный центр общины Бар.

мѣстечко,
місто
Бар
Ерб Прапор
Герб Бару
Основны інформації
42°6'N, 19°6'E
КраїнаЧорна Гора
Админединка Бар (Общины Чорной Горы)
Админцентр дляБар
Жытелїв 13 719 (2003)
Розлога 598 Квадратный кілометер
Поштовы індексы85000
Часова зонаUTC+1
Надморьска вышка 5 метер
Назва жытелївantibarini
Братьскы містаКурськ, Барі
ПокровительЮрій (Георгій) Змієборець
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://www.bar.me/

VIAF:124419457;GND:4506896-3;

Ґеоґрафія

едітовати

Варош є у южнӯв части Чорной Горы миже Ядраньскым морём и Скадарськым озером, на 42 ° 6 ' шыроты и 19 ° 6' довготы. Бар каждрӯчно мать бӯлше 270 сонячных дню̄в, що робить го єдным из майсонячных варошӯв у Европі.

Обывательство

едітовати

У варошови на 2024 рӯк живе 46,812 людий, из них:

Чорногорци — 19,361

Сербы — 11,968

Боснякы — 3,901

Русы — 2,733

Албанци — 1,919

Украйинці — 924

Горваты — 266

Білорусы — 163

Цигани — 158

Туркы — 116

Німці — 88

Економіка

едітовати

Бар (а въедно из ним и Котор) — майвеликый торговый порт Чорной Горы . Є реґуларноє паромноє споєня из італьяньскыми варошами Барі и Анкона. У портови Бара базувуть ся вӯйська берегової охраны Чорной Горы.

У Барови розвиненоє уробництво кожі, а иппен традичноє уробництво оливкового олою (ужек у 1927 році туй робив немалый завод из переробкы оливок).

Послідньыми роками Бар стає и туристичным центром. У Барови є преповно бовтӯв цуря и обуви, што привозять у основі из Італії.

 Транспорт

едітовати
 
Желізничный вокзал

Бар споєно из другыми варошами узбережя Чорной Горы автопутём из двох полос — т.и. Адріатичныв трасов (Jadranska magistrala). Через тунель Созина мож скоро доїхати до Подґорици.

Майблизкі аеропорты до Бара — у Тіватови тай Подґорици. Они же є єдинственными миженародными у крайні.

Знамі Родаци

едітовати

 Интересны факты

едітовати
 
Оливковоє дерево
  • На території Бара росте дерево, вік якого становить бӯлше ге 2000 рокӯв.
  • У XII сторочови у Барови у монастырёви Богородиці Ратачської было сотворено первый изнамый письменик на южнословяньскых землях — «Літопись попа Дуклянина» (авторство неизнамоє).
  • 30 авґуста 1904 року из вирьха горы Волуіца пиля Бара таліяньскый ученый и інженер Ґульєлмо Марконі передав у Барі, што є на другому боці Ядраньского моря, первый сигнал безпроводного телеґрафа из первої на Балканох радіостанції.

Удкликованя

едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладі статі Бар (Чорногорія) на Украйиньскӯв Вікіпедії чісло ревізії не было становлене).