Андріян (монах)
Андріян авадь Андріан (1701-1768) — старообрядческый монах удколовшыйся уд Філіповцю̄в.
Андріян | |
---|---|
Чинность | клірик |
Уроджѣня | 1701 Ярославль |
Упокоеня | 1768 |
GKG:/g/11b6rb8726;
|
Біоґрафія
едітоватиАндріян родився у варошови Ярославлёви у 1701 році у файті варощан.
Жив і путешествовав у окресі Ярославля. Туй же Андріян «Грубый Букваліст», пропаґандовав своє учіня котроє было возведено им у степінь доґмата.
Быв главов єдного из груповань Бігунӯв, иппен позирайте статю Бігуны жебы май узнати за них бӯльше.
У 1780-ых на основі мудорстованій Андріяна другый Бігун, Евфімій утвердив позіції Бігунӯв у Костромськӯв и Ярославльскӯв Ґуберніях.
Андріян умер у 1768 році дись у Хащах Галича.
Старовір Поморьского Согласія Павло Любопытный, автор "Гісторического Словаря... Старовірьской Церкви".
У статі за Андріяна вӯн писав так:
«Человек был самонравный, непокорного духа и глубокого суеверия, выдумщик и учредитель в черни явной нелепости, зломудрия и безобразия…, славившийся довольно в толпе пустосвятов и невежд».
Література
едітовати• Андреян // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Удкликованя
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Андреян на Російськӯв Вікіпедії (чісло ревізії не было становлене).