Александр Пушкин

(Напрямленый з Александер Пушкін)

Александр Серґеєвич Пушкин (російскы: Александр Сергеевич Пушкин; 26. мая / 6. юна 1799, Москва — 29. януара / 10. фебруара 1837[10], Петроград) — росийскый поет, прозаик і драматик. Быват признаваный за закладателя модерной росийской литературы.

Александр Пушкин
Александр Сергеевич Пушкин
,
ПсевдонімАлександр НКШП, Иван Петрович Белкин, Феофилакт Косичкин, P., Ст. Арз. (Старый Арзамасец), А. Б.
Чинность поет, прозаїк, драматик, літературний критик, перекладатель, історік, прозаїк-романіст, лібретист, колекціонер книг, публіціста, писатель, дитячий письменник, драматург, есеїст, бретер, автор
  • член Філікі Етерія
Сфера історична наука, драматургія, переклад, критика
Жанр проза, публіцістіка, критика, історичний роман, роман у віршах, розбійницький роман, повість, приповідка, п'єса
Горожанство Російска імперія
Уроджѣня 26 мая 1799
Москва[1][2][3][4][5]
Упокоеня 29 януара 1837
Санкт-Петербурґ[1][2][6][7][4]
Причина смерти вогнепальне поранення
Похованя: Святогорський монастир 1204 

Ошкола Імператорський Царськосільський ліцей (1811; 1 юній 1817 (Julian))Edit this on Wikidata
Influenced by Джон Кітс, Волтер, Данте Аліґєрі, Йоганн Фольфґанґ фон Ґёте, Йоганн-Фрідріх Шиллер, Вільям Шекспір, Джордж Ґордон Байрон, Персі Біші Шеллі
Членство Арзамас (гурток),
Зелёная лампа (1819—1820)
Активность 18141837
Отець Пушкін Сергій Львович
Мати Пушкіна Надія Осипівна
Брат, сестра Ольга Сергіївна Павлищева, Лев Сергійович Пушкін
Манжелство Гончарова Наталія Миколаївна (1831; 10 фебруар 1837 (Julian))[8][9]
Діти Гартунг Марія Олександрівна, Пушкіна Наталія Олександрівна, Пушкін Олександр Олександрович, Пушкін Григорій Олександрович
Язык творов російскый , французькый
Magnum Opus
Євгеній Онєгін, Капітанська дочка, Борис Годунов, Руслан і Людмила, Пророк (вірш), Казка про попа і наймита його Балду, Казка про рибака та рибку, Казка про мертву царівну та про сімох богатирів, Казка про золотого півника
 Александр Пушкин на Вікіскладѣ
VIAF:66477450, 100017534; GND:118641816; LCCN:n80036579; FAST:52329; BNF:12007375v; NLKR/NLC:jn19990210513; OL:OL47908A; ЕІУ:Pushkin_O;
портрет од Василия Тропініна, 1827

Жывот едітовати

Походив зо старого шляхтичного роду. Штудовав в Царьскім Селї на ліцеї про шляхтїцїв. Пушкін ся політічно анґажовав (сімпатізовав з декабрістами). Быв членом сполку Зелена лампа і Арзамас. Року 1820 одышов до выгнанства до южной Росії і в року 1823 до Одесы. В року 1825 му дозволили ся вернути і він одышов до Москвы де засновав часопис Московский Вестник. Року 1831 ся переселив до Петрограду де ся оженив з Наталіёв Николаёвнов Ґончаровов. Того самого року ся став урядником міністерства загранічных дїл.

Дня 8. фебруара 1837 ся Пушкін стрїтив в бої з піштолями з миленькым своёй жены і пізнїшым французькым діпломатом Ґеорґесом д'Антгесом. Тот быв швыдкішый і стрїлив Пушкіна до бріха. В страшных муках го привезли домів, де царїв особный лїкарь проголосив ёго статус за безнадїйный. Вмер о два днї пізнїше. О ёго родину ся постарав з дожывотнов рентов царь.

Референції едітовати

  1. 1,0 1,1 А. М. Прохоров, ред.. (1969) (по ru), Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] (3rd ed.), Москва: Большая Российская энциклопедия, Wikidata Q17378135, OCLC 14476314 
  2. 2,0 2,1 Хыба. См. док.
  3. А. Кирпичников (1898), Пушкин, Александр Сергеевич (по ru), Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона. Том XXVа, 1898 XXVа: 826-851, Wikidata Q19937566 
  4. 4,0 4,1 Хыба. См. док.
  5. Хыба. См. док.
  6. https://muse.jhu.edu/journals/pushkin_review/v014/14.1.lachmann.html
  7. http://www.jstor.org/stable/40922230
  8. (по en) Kindred Britain, Wikidata Q75653886, http://kindred.stanford.edu 
  9. Хыба. См. док.
  10. датум подля юліаньского / ґреґоріаньского календаря

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.