Проза, лат. prosa oratio проста, слободна бесѣда — литературный жанер творчости, росповѣданя, основане на неритмичном (в протикладѣ до поезии) любовольном току умѣлецкой бесѣды.[1] Так ся дасть повѣсти тыж о литературном творѣ або цѣлости прозовых творох даякого писателя, напримѣр: гумореска — курта проза; проза Александра Пушкина.

Ф. Достоевскый: Бесы, Спб. 1873

Проза — еден з трьох основных видох литературной творчости (въедно з поезиов и драмов).[2]

Жерела и одказы

едітовати
  • Білоус П.: Термінологічний словник. //Білоус П. В.: Вступ до літературознавства: навч. посіб. — Київ: ВЦ «Академія», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-580-367-6 — сс. 316-330. укр.
  • Літературознавча енциклопедія / y двох томах / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К: ВЦ «Академія», 2007. (Енциклопедія ерудита). ISBN 978-966-580-232-7 Том 2 — 624 с. ISBN 978-966-580-234-1 укр.

Референции

едітовати
  1. Білоус П.
  2. Ковалів Ю., том 2, с. 277–278.