Ґе́ча авадь Ге́ча (мад. Mezőgecse) (укр. Геча) (рум. Hecea) — село у Берегӯвськӯм районови, Закарпатьской области, Украйины.

село України
Ґеча
Геча
Ерб
Ерб
48°8'23"N, 22°39'29"E
Держава Україна
Админединка Берегівскый район, Берегівський район, Берегівська міська громада
• Закарпатьска область
Основан1319
Первое упоминание1232
Высота центра 112 метер
Площадь2,52 Квадратный кілометер
ЭтнохоронимҐечане
Часова зонаUTC+2, UTC+3
Почтовый индекс 90251

Історія

едітовати

Первоє поселеня удносить ся до епохы князя Арпада. Село первый раз ся споминать у 1232 році. На зачаткови XIV стороча ґаздами села є файта Ґечей. Фамілія  Ґечей споминать ся у дарчӯв грамоті краля Мадярщины Матьяша уд 1464 року. За стороча основными ґаздами были файты Тывадар, Кішфалудь, Переш, Бай, Ваш, Беньей. На зачаткови XVIII стороча великый дараб земли переходить у ґаздованя дворяньскої файты Кайді.

За 1870-ты рокы Тивадар Леґоцкый, русиньскый краёзнавиць пише, што число знамых дубӯв сёго края дуже уменшила ся позад того што они стали прибытком про жителю̄в края. Ге пише вӯн што у 1874 році миже селами Ґеча и Чома быв найденый могильник и знарядя труда.

Присілкы

едітовати

Ци́биксело первый раз ся спомнать у 1299 році.

Фестивалі

едітовати

Село знамоє свойым каждорӯчным фестивалём ґентешӯв (різникӯв свиний). Проводить ся зимов авадь у зачатку яри. Основов фестиваля є зруняня кулінарӯв (из близкых сіл и приглашеных из Мадярщины) у уготовленю страв из свіжої свинины.

Літом у Ґечи проводить ся фестиваль слив, основов якого є зрунягя у варіню леквара (сливового повидла), и иппен деґустація страв из сливами и алкогола (сливӯвкы).

Памняткы

едітовати
 
Опшаря файты Койді, 1804 р.
 
Реформаторьска цирьков у с. Ґеча, 1805 р.

Сільська рада Ґечи є у хыжи 1804 року, яка была опшарём файты Койді (Kajdy). У 2012 році быв учиненый ремонт хыжи, изокреме, замінена стріха. Треба удмітити, што даный ремонт быв рідкым изъятком, кой вонкашный вид черепици практично не поміняв ся. Стара, дуже изношена черепиця, была замінена на нову, візуално аналоґічну старӯв.  

На задню̄м дворови опшаря є практично заломленый фамільный гробовець.

 
Опшаря файты Койді, 1804 р, по ремонтови 2012 р.
 
Гробовець файты Койді

У 1805 році для реформатської громади села коштом Лайоша Кайді та його дружини Лудані Бай Терези був побудований кам’яний храм, замість колишньої дерев’яної церкви. Тоді ж поруч був побудований кам’яний будинок для священика. Нині в ньому розмістилось одне з двох приміщень місцевої школи.

Церква Різдва пр. богородиці. 1944.

Невелика базилічна церква збудована з вальків. У 1991 р. церкву повернули греко-католикам. о.

При помочи сервіса Google Maps поблизь села уявлено величезну фігуру у формі шестиуголной звізды (гексаґрамы) — исе бывша воєнна часть (зенітно-ракетный дивізіон с-75)

Туристичны міста

едітовати

• на полю у 1874 році найшли знарядя труда и могильник.

• сад файты Койді .

Удкликованя

едітовати

Ґеча – краёва столиця двох фестивалю̄в Архівовано 2 лютого 2019.

«Архітектурні, історичні и природні цінности Береговщины»