Ягнятник бородатый (Gypaetus barbatus) є великый (95 - 125 цм) хищ з родины ястрябовых, єдиный представитель роду Gypaetus. Наверьху є тмавый, спід тїла є помаранчовый, голова є лем мягко опірена, выразны суть і ёго чорны бородкы. Гнїздить на скалах у высокых горах на теріторії южной Европы, Африкы, Індії і Тібету, шторік кладе 1 - 2 яйця. Популація є резідентна. Ягнятник бородатый быв успішно реінтродукованый тыж до Алп, але і наперек тому іщі все належыть міджі найрідкішы хиюі Европы. Тыж як другы супы ся жывить здохлинами, способный є притім роспучіти і дуже тверды кости.

Ягнятник бородатый

Роспятя крыл мать міджі 245 і 285 цм при середнїй вазї 5 аж 7 кґ і ёго вышка колыше міджі 105 і 130 цм.

Жывотне середовища

едітовати

У Швайцарії жыє в масіві Берньскых Алп. Може го відїти тыж у Франції, на Корзіцї і Піренеях. У французькых Алпах быв знову репродукованый до природы, з котрой ся стратив на початку 20. стороча. Послїднї оріґіналны екземпларї были реґістрованы в Гаутес-Алпес і народнім парку Мерсантору в роцї 1935[1].

Способ обжывы

едітовати

Ягнятник бородатый ся жывить переважно костями, котры розбивать так, же їх охабить впасти на скалу. Дале тыж конзумує вшыткы шляхы і хрупкы. Дякуючі метаболізму і силї жалудковых щав годен добыти вшыткы протеіны, тукы і мінералы з той шпеціалной стравы.

Ягнятник мать зато перезывку "розбивач костей" або "чістич алпскых лук".

 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референції

едітовати

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Orlosup bradatý на чеській Вікіпедії.

  Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.