Юрій Шипович
Ю́рій Шипо́вич (4. мая 1971, Павлово, Свалявськый район, теперь Мукачовськый) є русинськый педаґоґ, активіста, закладатель тай днешньый голова общественної орґанізації „Русинськый културолоґічный клуб“, спувзакладатель и головный редактор періодичных удань „Отцюзнина“ тай „Алманах днешньої русинської літературы“. Старшый учитель світової літературы у Плоскувськуй ошколі,[1] голова научного общества Малої академії наук Полянської сілської рады.
| Юрій Шипович | |
|---|---|
| Чинность | педаґоґ, старшый учитель Плоскувської ошколы, голова научного общества Малої академії наук Полянської сілської рады голова „Русинського културолоґічного клуба“, головный редактор журнала „Отцюзнина“ тай „Алманаха днешньої русинської літературы“ |
| Уроджѣня | 4. мая 1971 |
| Павлово | |
| Ошкола | Ужгородськый державный університет (теперь Ужгородськый націоналный університет) |
|
| |
Ранньый живот
едітоватиРодив ся 4. мая 1971. року в Павлові товды Свалявського, а теперь Мукачовського района СССР (теперь Украйина). Подля свойих слув, рус у русинському середовищі, бо у селови кромі русинув жили лиш жидове, котрых по Другуй світовуй войні там ся не остало. Из малых рокув ся інтересовав історійов тай не розумів, чом ипен за минувшость Пудкарпатя так мало доступної інформації.[2]
У септемброви 1989. року познакомив ся из серійов стати „Як русини стали українцями“ Павла Чучкы старшого, котра ся публіковала у „Новинах Закарпаття“, што стало поворотным про никаня молодого Шиповича.
Штудовав на філолоґічному факултетови Ужгородського державного університета; учив старословянськый язык уд Любомира Белея, діалектолоґію уд Йосифа Дзендзелівського, а історичну ґраматику му товды выкладав Василь Лавер.
Активным участником русинського кываня став ужек у 2006, кой директор русинськых неділных ошкол Василь Сарканич предложив Шиповичу вытворити русинську класу у Плоскувськуй ошколі.[2]
Общественна діятельность
едітоватиРусинськый културолоґічный клуб
едітовати
Юрій Шипович є закладатель и днешньый голова общественної орґанізації „Русинськый културолоґічный клуб“ („Русин-Клуб“)[3].
Бігом габы „декомунізаційных“ змін топонімув в Украйині у майови 2022 Юрій Шипович уєдно из другыма членами „Русинклуба“ подав в ужгородську комісію, зодповідну за перейменованя улиць, жменю пропозицій назвати улиці на честь знамых пудкарпатськых діятелюв тай писателюв, напр. поета Ивана Петровція, Михаила Алмашія, Юрія Чорія, айбо на засіданьови комісії 6. мая 2022. рока всі тоты пропозиції были поудмітовані.[4]
Журнал „Отцюзнина“
едітоватиУ „Отцюзнині“ Юрій Шипович є головный редактор, автор інтервюовых матеріалув тай вісти на рубрикы „Актуалноє інтервю“ тай „Новинкы жытя карпаторусинув“ респективно.
„Алманах днешньої русинської літературы“
едітоватиЮрій Шипович є головный редактор „Алманаха днешньої русинської літературы“. Кромі того, ун ся занимат гляданьом новых талантув про публікацію в „Алманахови“.
„Ґраматика русинського языка“
едітоватиЮрій Шипович є спувавтор „Ґраматикы русинського языка“ (2019) уєдно из Аннов Меґелов.
Личный живот
едітоватиМає двох діти, обоє продовжавут няньовоє діло: старша дівка Юлія якыйись час вела телепередачу „Русинська родина“ тай часто брала інтервю уд пудкарпатськых русинськых діятелюв, а сын Богдан навщивлят русинську Літню ошколу в Пряшові.
Референції
едітовати- ↑ Педагогічний колектив (по украйинськы). Плосківська ЗОШ I-III ступенів. https://ploskezosh.jimdofree.com/про-школу/педагогічний-колектив/.
- ↑ 2,0 2,1 Звідаєме інтеліґенцію — Юрій Шипович (по русинськы). 3. юлія 2024. Общество за русинськый розвуй. https://rusynsociety.com/2024/07/03/zvidaeme-inteligentsiyu-yuri-shipovich/.
- ↑ ГО „РУСИНСЬКИЙ КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ КЛУБ“ (по украйинськы). Опендатабот. https://opendatabot.ua/c/43196824.
- ↑ Юрій Шипович (по русинськы). Facebook. https://www.facebook.com/yrscyll/posts/pfbid0yqh8vXEjz4CA6aP689qz8UQewpyoeiMnZ7KJu5jDeKv8qG8sB2CvaTxCkN6zVKm2l. "Вчорашньоє засіданя комісії по зміні улиць главного вариша днешнього Закарпатя щи раз подкреслило ставленя ужгородської сосполности до корінного народа края. Нами была зроблена пропозиція назвати именами русинськых културологічных діятелюв, жителюв Ужгорода, Михаила Алмашія, Ивана Петровція и Юрія Чорі дакотры з тих улиць, котрі перед тим носили имена русськых діятелюв и трафляли под дерусифікацію. Не єдна з поданых нами кандидатур так и не пройшла. При тому, што кажда з поданых постав мала за собов тирьх у дакулко сотень научных и художньых творув, за котрыма имена їх знавуть и честувуть всягды по світі...айбо не є їм чести на своюй земли."