Юрий Кресила
Юрий Кресила, словац. Juraj Kresila, * 13. апрѣль 1932, Михайлов, Словакия – † 22. марец 2007, Пряшов, Словакия — русинскый малярь и педагог.[1]
| Юрий Кресила | |
|---|---|
| словац. Juraj Kresila | |
 автопортрет | |
| Чинность | малярь, педагог |
| Горожанство | Словеньско |
| Уроджѣня | апріля 13, 1932 |
| Михайлов, Словакия | |
| Упокоеня | марца 22, 2007 (74 р.) Пряшов, Словакия |
| VIAF:294898466; NLKR/NLC:js20130123001; ЕСУ:1911; | |
Биография едітовати
Штудии едітовати
Выштудовав умѣлецко-промыслове училище в Угерском Градищу, Чехия (1951–1955) и Высшу школу вытварного умѣня в Братиславѣ (1955–1961).[2][3] В Братиславѣ го учили вызнамны особности той добы: Д. Миллый ай иншы професоры.[3][2][4]
Фаховы замѣстнаня едітовати
По закончѣню штудий працовав яко малярь и педагог. Преподавав на катедрѣ вытварного умѣня педагогичной факулты Универзиты Павла Йозефа Шафарика в Пряшовѣ (1961–1963, 1967–1978); малярьом редакции часописа Дружно вперед (1963–1967); доцентом Высшой школы вытварного умѣня в Братиславѣ (1978–1990), пак ся вернув до Пряшова на вольну ногу.[3][2][4] За довгы рокы быв означованый дома и в заграничу як украинскый або словацкый малярь; од року 1989 быв участником колективных выстав русинского умѣня, организованых Русинсков Обродов.[2]
Творба
| „ | Образы Юрка Кресилы. котры дотеперь представив громадї, суть нам духовно близкы. Через них спознаєме лїпше духовну сферу русиньской културы... Юрко Кресила має вызначне місто міджі русиньскыма малярями. Пробоёвав ся як обычайный хлопець з Михайлова аж на пост высокошкольского учітеля, а з ёго лекцій о проблематіцї малярьского майстровства могли черьпати многы молоды умелцї. Ай Русины. | ” |
| Михал Поповіч: Здалека видно лїпше | ||
В первых роках у Кресилы переважали фигуралны композиции на мотивы улицѣ, материнства, оголеной натуры, портреты, а од 1970-х рокох — пейзажы русинского краю. Про него суть характерны контрастны колоры и акцентованы контуры. Створив тыж форматны мозаикы на фасадах сполоченскых будов. Мав персоналны выставы: Гуменне (1962, 2007), Тренчин (1963), Свидник (1966), Снина (1976), Пряшов (1978, 1983), Братислава (1984), Баутцен (1979), Вѣдень (1981).[3][4][5]
Жерела и одказы едітовати
- Alexander Zozuľák. Kresyla Iurii / Kresila, Juraj. in Paul Robert Magocsi, Ivan Pop. //Encyclopedia of Rusyn History and Culture (Revised and expanded ed.). Toronto Buffalo London: University of Toronto Press, 2005. pp. 256–257. ISBN 0-8020-3566-3.англ.
- Владислав Грешлик: Кресила Юрій //Краєзнавчий словник русинів-українців. Пряшівщина. Упорядник Федір Ковач. — Пряшів: СРУСР, 1999. ISBN 80-85137-15-1 укр. Сс. 186–187
- Юрко Кресила – малярь русинськой душы одышов до вічности. Пряшів: // InfoРУСИН. 2007. Č. 4, s. 5.
- Мушинка М. І.. Кресила Юрій. // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [онлайн] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=1911.укр.
- ПгДр. Михал Поповіч. Здалека видно лїпше. // Русин 2008/2. Пряшів: Русин і Народны новинкы, 2008. Cc. 6–7. http://www.rusynacademy.sk/image/2-2008.pdf.