Штрека желѣзницѣ — комплекс конштрукций тай иншталаций, складуючых дорогу з напрямнов шиновов колейов.[1]

Штрека в Словении

Складовы части

едітовати

Складовы части штрекы суть:[1]

верхня ставба
нижня ставба
иншталации
  • сигналны и варовны знакы
  • автоматичны заряджѣня
  • контактна линия (на електрожелѣзници)

Експлоатация

едітовати

Найважнѣйша характеристика штрекы — росход, внуторне одстояня меджи шинами. По штрецѣ можуть ходити лем такы вагоны, котры мають колею, згодну з росходом штрекы. За нормалный росход ся поважуе 1435 мм, при векшом говорять о ширококолейной, при меншом о узкоколейной штрецѣ. В Европѣ е росход нормалный, в бывшых републиках СССР — широкый (1520 мм).[2]

Штрека не е тяжка в експлоатации, але потребуе сталу безпечностну контролу. Кедь е нарушена выровнаность штрекы, або певность насыпу, поднимають шиново-шлиперну решѣтку, подсыпають и упевнюють насып.[2]

Жерела и одказы

едітовати
  • Прохоров А. М. (гл. ред.). Большой энциклопедический словарь. Москва: Советская энциклопедия, 1993. 1630 с. ISBN 5-85270-015-0
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3 т. / за ред. В.С. Білецького. – Донецьк : Схід. видав. дім, 2013. Том 1. ISBN 966-7804-14-3  
 
Commons
Вікісклад має мултімедіалны дата на тему:

Референции

едітовати
  1. 1,0 1,1 Прохоров А. М., с. 1085.
  2. 2,0 2,1 Мала гірнича енциклопедія, том 1, сс. 407-408.