Шпіндлерув Млин
Шпіндлерув Млин (чеськ. Špindlerův Mlýn, нїм. Spindlermühle) се знамый курортный варош у чеськых Кырконошах. Назвав ся позад родины Шпіндлерув, котра в нюм мала млин.
Шпіндлерув Млин | ||||
---|---|---|---|---|
Špindlerův Mlýn | ||||
На честь | Špindlerův Mlýn 11 | |||
| ||||
Сятый Ян Непомуцькый коло Білого моста | ||||
Основны інформації | ||||
50°43'35"N, 15°36'36"E | ||||
Країна | Чесько | |||
Історічный реґіон | Богемія | |||
Край | Краловоградецкый | |||
Окрес | Трутнов | |||
Перша змінка | 1676 | |||
Жителюв | 1175 (1. 1. 2013) | |||
Площа | 76,9 км² | |||
Поштові індексы | 543 51 | |||
Высота над морём | 718 метер | |||
Водный обєкт | Лаба | |||
Поділ | Bedřichov, Labská, Přední Labská, Špindlerův Mlýn | |||
Братьскы міста | Подґужин, Аланія | |||
Містьскый уряд | ||||
Адрес | MěÚ Špindlerův Mlýn Svatopetrská 173 543 51 Špindlerův Mlýn | |||
Веб-страниця | http://www.mestospindleruvmlyn.cz/ | |||
Староста/старостка | Владимир Старух | |||
VIAF:139734072;GND:4322784-3;OSM:440105; | ||||
Шпіндлерув Млин |
Ґеоґрафія
едітоватиШпіндлерув Млин ся находит на сіверу Чех на граници з Польщов. Ун ся розлягає на высоті 575–1555 м над морём у Кырконошах на збиванці Лабы и Сятопетерського потока. Варош з усіх бокув закрытый горами Кузі хребты, Высока плань и Медведин. Майвысша точка се Лучна гора, друга майвысша гора Чеської републікы. Шпіндлерув Млин має чотыри районы, котрі колись были окремыми селами: Передня Лабська (Přední Labská), Лабська (Labská), Бедрихов (Bedřichov), Сятый Петер (Svatý Petr).
Історія
едітоватиПерші документалні споминкы за се поселеня сут из початку XVI. столітя, коли быв заоснованый приход Сятого Петра. Заселеня сёго міста было зъязано з копанём срібра и міди. Поселеня Бедрихов ся заосновало в 1746. годі коло малої склярської фабрикы, де май пак была металурґійна фабрика, а потому лісопилня.
Сам Шпіндлерув Млин быв заоснованый в кунци XVIII. столітя дрыворубами из Шлезії. В 1784. годі туй были лиш пять хыж, єдна яґерська хыжа ай млин. В 1793. годі цісарь Ференц II. позволив приходови поставити нову церьков місто старої, напув розваленої.
Из середины XIX. столітя майвеликым заробком сёго реґіона став турізм.
Днешній курорт
едітоватиШпіндлерув Млин се єден из майзнамых и майнавщивленых центрув зимніх спортув на Чехах. Варош може прияти дас 10 тысяч людий. Лыжарські трасы на чотырёх курортах (Svatý Petr, Medvědín, Horní Mísečky, Labská) вєдно мают 25 км и роблят 5 місяцюв в годі. 14 вытягув обслуговуют 17,5 тысяч лыжарюв на годину. Булша часть трас має снігові каноны. Шпіндлерув Млин интересный ай у літнёму сезоні ги місто діля пішого турізму и гурных біціґель. Мимо иншого варош має ай аквапарк.
Люде
едітовати- туй росла чеська співачка Анна К (Луціана Крецарова), урожена в сусіднёму вароші Вырхлабі.
- у Шпіндлеровому Млині Франц Кафка написав свуй великый роман «Замок».
Вароші-партнеры
едітоватиТоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладах статей Špindlerův Mlýn на чеській Вікіпедії, Шпиндлерув-Млин на російскій Вікіпедії a Špindlerův Mlýn на анґліцькій Вікіпедії.